Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №810/2937/17

адміністративне провадження №К/9901/50599/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 (суддя Лапій С.М.)

та Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 (судді Бєлова Л.В.,

Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

у справі №810/2937/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп»

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС (далі - ДФС) від 06.06.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням Податкового Кодексу України та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 06.06.2017 №0003761402 в частині нарахування Товариству пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 48 298, 93 грн.;

- стягнуто на користь Товариства судові витрати у сумі 724, 48 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання Товариством вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, ДФС складено акт від 15.05.2017, в якому викладено висновки контролюючого органу про порушення строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На цій підставі ДФС 06.06.2017 винесено податкове повідомлення-рішення № 0003761402, яким до Товариства за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у розмірі 212 208, 75 грн.

Частково задовольнивши адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано та у відповідності до змістовного наповнення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пов'язав початок перебігу строку встановленого цією статтею Закону для зарахування виручки резидента на його валютний рахунок із датою фактичного перетину товару кордону України.

Зазначене відповідає змісту статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно якої момент здійснення експорту (імпорту) це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень у відповідності до приписів статті 2442 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 21-412а11 і колегія суддів Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентує спірні правовідносини, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер