Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2019 року

Київ

справа №823/328/17

адміністративне провадження №К/9901/34525/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (судді Гарань С.М., Гаврилюк В.О., Мишенко В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (судді Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 823/328/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» (далі - ПрАТ «Черкасиавтотранс») до Укртрансбезпеки про скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Укртрансбезпеки, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 24 січня 2017 року № СА039924 про накладення на ПрАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

- скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 01 березня 2017 року № СА002630 про накладення на ПрАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

Позов мотивований тим, що перевірки ПрАТ «Черкасиавтотранс» здійснені з порушенням порядку та процедури, що визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567). Штрафні санкції накладено без наявності правових підстав, оскільки у водія автобуса були в наявності дозвільні та реєстраційні документи, у той час як індивідуальна контрольна книжка водія є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. Автобуси ПрАТ «Черкасиавтотранс» використовуються виключно на міських автобусних маршрутах міста Черкаси № 26 та № 27 протяжністю до 50 км, що виключає обов`язок облаштування діючого та повіреного тахографа чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов задовольнив повністю.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог представник Укртрансбезпеки зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріально права та дійшли помилкового висновку про відсутність у діях ПрАТ «Черкасиавтотранс» порушень законодавства про автомобільний транспорт, оскільки Порядок № 1567 не надає водію, який здійснює маршрути протяжністю більше 50 км, альтернативу щодо встановлення тахографа, дана норма є імперативною і не може піддаватися іншому трактуванню. Поряд із цим, водіям, які здійснюють перевезення на маршрутах протяжністю менше 50 км і автобуси яких не обладнані тахографами, обов`язком є ведення індивідуальної контрольної книжки. Суди попередніх інстанцій не врахували зазначені доводи відповідача та зробили помилкові висновки.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «Черкасиавтотранс» стверджує, що при накладенні на позивача адміністративно-господарських санкцій відповідач допустив порушення застосування статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі - Положення № 340). Відповідач довільно тлумачить положення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» у частині інших дозвільних документів водія, які передбачені законодавством України, оскільки обов`язок ведення індивідуальної контрольної книжки водія пов`язаний виключно з відсутністю тахографа на автобусі, який використовується для регулярних перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км. У відзиві позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Укртрансбезпеки, а судові рішення залишити без змін.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 04 вересня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року касаційну скаргу Укртрансбезпеки передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 549/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі й запереченнях доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі ліцензії від 17 квітня 2012 року серії АД № 033721 ПрАТ «Черкасиавтотранс» надає послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії ліцензії - не обмежений.

24 листопада 2016 року о 15 год 16 хв. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 166 зупинено автобус маршруту № 26 «Новий автовокзал - Обласна лікарня», марки ПАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 Зазначений транспортний засіб належить ПрАТ «Черкасиавтотранс».

За результатами перевірки складено акт від 24 листопада 2016 року СА № 0220183 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

24 січня 2017 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородським В.І. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № СА039924, згідно з якою за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з ПрАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

17 лютого 2017 року о 15 год 30 хв. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі за адресою: м. Черкаси, вул. Ложешнікова, 7 зупинено автобус маршруту № 27 «Нарбутівська - Залізничний вокзал», марки ПАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 Зазначений транспортний засіб належить ПрАТ «Черкасиавтотранс».

За результатами перевірки складено акт від 17 лютого 2017 року СА № 0220448 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

01 березня 2017 року в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородським В.І. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № СА002630, згідно з якою за порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з ПрАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

Вважаючи протиправними зазначені постанови відповідача, ПрАТ «Черкасиавтотранс» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що індивідуальна контрольна книжка водія є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. В даному випадку автобуси ПрАТ «Черкасиавтотранс», які були перевірені уповноваженими особами відповідача, використовуються виключно на міських автобусних маршрутах міста Черкаси № 26 та № 27 протяжністю до 50 км, що виключає обов`язок облаштування діючого та повіреного тахографа, чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

За пунктом 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статтею 6 указаного Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок № 1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12, 17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як установлено судами та підтверджено матеріалами справи, 24 листопада 2016 року та 17 лютого 2017 року уповноваженими особами відповідача проведені рейдові перевірки транспортних засобів, що належать ПрАТ «Черкасиавтотранс».

Матеріали справи містять належним чином засвідчені: 1) накази Укртрансбезпеки про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (від 18 листопада 2016 року № 838, від 10 лютого 2017 року № 121 відповідно); 2) направлення на проведення рейдових перевірок (від 21 листопада 2016 року № 016577, від 15 лютого 2017 року № 017948 відповідно).

За наслідками здійснення рейдових перевірок складено акти проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 24 листопада 2016 року СА №0220183 та від 17 лютого 2017 року СА № 0220448.

На підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про дотримання Укртрансбезпекою порядку та процедури проведення рейдових перевірок ПрАТ «Черкасиавтотранс», що передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та Порядку № 1567.

Положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

На підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб (далі - ТЗ) для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) (пункт 6.3 Положення).

Із системного аналізу наведених положень нормативно-правового акту слідує, що автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Разом з тим у даному випадку автобуси ПрАТ «Черкасиавтотранс» по маршрутах загального користування № 26, № 27 здійснюють перевезення пасажирів по міському маршруті, зокрема: «Залізничний вокзал - Петровського» загальною протяжністю 7,4 км (в одному напрямку) по вулицях Вернигор - Смілянська - пр-т. Хіміків - вул. Сурікова; «Новий автовокзал - Обласна лікарня» загальною протяжністю 11,25 км (в одному напрямку) по вулицях Вернигори, Смілянська, пр-т. Хіміків, вул. Сурікова.

За таких обставин пункти 6.1, 6.3 Положення № 340 не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки автобуси № 26, № 27 ПрАТ «Черкасиавтотранс» використовуються виключно на міських маршрутах протяжністю до 50 км, відтак вони не зобов`язані бути облаштовані тахографами, а водії, які керують такими автобусами, не повинні вести індивідуальні контрольні книжки водія.

Колегія суддів Верховного Суду критичного оцінює доводи скаржника про те, в пункті 6.1 Положення № 340 законодавець однозначно вказує про обов`язковість встановлення тахографа на транспортних засобах, указаних в цьому пункті, і це виключає можливість ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водія у якийсь інший спосіб.

Так, згідно з пунктом 6.2 зазначеного Положення облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігають у перевізника.

Отже, в Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пунктах 6.1, 6.3 цього Положення виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Ураховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що постанови Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 24 січня 2017 року № СА039924 та від 01 березня 2017 року № СА002630 про накладення на ПрАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн. прийняті з порушенням чинного законодавства України, є протиправними, відтак підлягають скасуванню.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду