Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №826/23238/15

адміністративне провадження №К/9901/25868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Дельта Спорт»на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року (суддя В.П. Шулежко)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року (колегія у складі суддів: О.Є. Пилипенко, Я.Б. Глущенко, С.Б. Шелест)у справі №826/23238/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Дельта Спорт»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Дельта Спорт» (далі - ТОВ «ДЦ Дельта Спорт») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20 травня 2015 року № 3226552204, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання по пені у розмірі 3890176,93 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД), встановлених, статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ДЦ Дельта Спорт» зі своєї сторони повністю виконало свої зобов'язання згідно чинного законодавства та порушення, які виникли з досліджуваних операцій, виникли не з вини позивача, тому його дії не могли містити ознаки правопорушень за які застосовуються штрафні санкції, що містяться у статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР та пункту 2.7 «Положення про валютний контроль».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом правомірно визначено позивачу спірну суму пені за порушення нерезидентом строків поставки оплаченого позивачем товару, оскільки ненадходження товару від нерезидента за період з 12 січня 2015 року до 27 квітня 2015 року, тобто до моменту звернення позивача до суду, є порушенням строків, встановлених статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, а також підтверджується матеріалами справи, що податковою інспекцією у період з 01 січня 2014 року по 27 квітня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЦ Делта Спорт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 01 квітня 2010 року №05/04-10 з нерезидентом «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 03 лютого 2015 року №Г-31.0.0.0/1-733 (вх. ДПІ від 09 лютого 2015 року), за результатами якої складено акт від 06 травня 2015 року №325/26-55-22-06/32554627, яким зафіксовано порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 № 185/94-ВР, а саме: несвоєчасне надходження товару від нерезидента «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) на загальну суму 2548200,15 дол. США (евів.-35256743,08грн.) та станом на 27 квітня 2015 року ненадходження товару на загальну суму 1146342,37 дол. США (евів.-18085608,34 грн.).

На підставі акта перевірки від 06 травня 2015 року №325/26-55-22-06/32554627 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2015 року № 3226552204, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по пені у розмірі 3890176,93 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, його залишено без змін.

В акті перевірки та в ході розгляду даної справи судами встановлено, що ТОВ «ДЦ Делта Спорт» було укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт №05/04-10 від 01 квітня 2010 року з нерезидентом «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) щодо купівлі товарів вказаних в інвойсах (спортивний одяг та товари для спорту).

На виконання умов контракту, згідно з наданими до перевірки виписками ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «ПУМБ» з валютного рахунку ТОВ «ДЦ Делта Спорт» перераховано валютні кошти нерезиденту «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) у загальному розмірі 13426 993,40дол.США (еквів.-175772999,17грн.). Граничний термін надходження товару відносно вказаної суми наведено в додатку №3 до акта перевірки від 06 травня 2015 року №325/26-55-22-06/32554627.

Згідно з наданими до перевірки митними деклараціями, товар (спортивний одяг та товари для спорту) від нерезидента «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) на адресу ТОВ «ДЦ Делта Спорт» надійшли на загальну суму 9248544,83дол.США (еквів.-120538256,54 грн.).

У зв'язку з невиконанням попередніх умов контракту №05/04-10 від 01 квітня 2010 року на поточний рахунок ТОВ «ДЦ Делта Спорт» повернуто валютні кошти від нерезидента в загальній сумі 1673000,00 дол. США (еквів.-30136774,96 грн.). Товар на адресу ТОВ «ДЦ Делта Спорт» та валютні кошти на рахунок ТОВ «ДЦ Делта Спорт» надійшли з порушенням законодавчо встановлених строків, згідно з Переліком сум та кількості днів прострочення надходження таких сум (товару) зазначеного в акті перевірки від 06 травня 2015 року №325/26-55-22-06/32554627 на сторінках 3-4.

Разом з тим судами попередніх інстанцій відзначено, що детальний опис імпортних операцій за контрактом №05/04-10 від 01 квітня 2010 року наведено у додатку №3 до акта перевірки від 06 травня 2015 року №325/26-55-22-06/32554627. Детальний розрахунок пені наведено у додатку №4 до акта перевірки, з якого, зокрема, вбачається, що період прострочення, тобто період, в якому виникли обставини стягнення пені за кожен день прострочення, починаються з 12 січня 2015 року та закінчується 27 квітня 2015 року.

Судами також встановлено, що позовна заява ТОВ «ДЦ Делта Спорт» про стягнення з компанії-нерезидента «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) заборгованості була прийнята Господарським судом м. Києва 29 квітня 2015 року, про що свідчить відповідна ухвала суду у справі №910/10985/15 та рішенням від 15 вересня 2015 року цього ж суду вимоги позивача задоволено повністю та стягнуто з нерезидента вказану суму заборгованості.

Слід відзначити, що позивач не заперечує та визнає порушення граничних строків поставки імпортного товару, правильність обчислення відповідачем самих граничних строків поставки, сум вартості товару, а також кількість встановлених податковим органом днів прострочення.

Як було вірно зауважено судами попередніх інстанцій, в ході розгляду справи, в тому числі і касаційного, не встановлено невідповідності та неточності проведених відповідачем розрахунків строків порушення, а також сум нарахованої пені, вказані в акті перевірки відомості повністю кореспондуються із наданими до матеріалів справи документами, що пов'язані із виконанням спірного імпортного контракту.

Спірним питанням в даній справі є звільнення позивача суб'єкта господарювання від відповідальності у вигляді пені, нарахованої відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у період, в якому виникли обставини стягнення пені за кожен день прострочення, починаються з 12 січня 2015 року та закінчується 27 квітня 2015 року.

Відтак, порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до пункту 1 Постанов Правління Національного банку України від 20 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515 та від 03 березня 2015 року №160 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В силу положень частини четвертої статті 4 цього Закону, в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суду України у постановах від 13 лютого 2012 року у справі № 21-422а11 та від 27 лютого 2012 року у справі № 21-387а11.

Умовою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності у вигляді пені, нарахованої відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом позову резидента про стягнення заборгованості за конкретним контрактом (контрактами) та подальше ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Отже, у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано взято до уваги, що ТОВ «ДЦ Делта Спорт» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про з компанії-нерезидента «MEGAPROJECT HOLDINGS LTD» (Кіпр) заборгованості, позов задоволено у повному обсязі, що є підставою для звільнення позивача від сплати пені саме з дня прийняття судом позову та не впливає на обставини, які зумовлювали нарахування пені до прийняття позову до розгляду судом.

З урахуванням викладеного, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ненадходження товару від нерезидента за період з 12 січня 2015 року до 27 квітня 2015 року, тобто до моменту звернення позивача до суду, є порушенням строків, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому податковим органом правомірно визначено позивачу спірну суму пені за порушення нерезидентом строків поставки оплаченого позивачем товару.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Дельта Спорт» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. Пасічник Судді Верховного Суду