Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 160/21336/21

адміністративне провадження № К/990/24247/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 (головуючий суддя - Н.В. Захарчук-Борисенко)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя - І.Ю. Добродняк, судді - Н.А. Бишевська, Я.В. Семененко)

у справі № 160/21336/21

за позовом Державного нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

Державного підприємства «Національні інформаційні системи»

про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2021 № 3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, згідно до якого вирішено «анулювати доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;

- зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору - державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Міністерством юстиції України під час розгляду скарги на дії державного реєстратора - Державного нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та під час прийняття оскаржуваного рішення допущено процесуальні порушення, а саме: в порушення пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та пункту 3 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, Колегія не повідомила позивача в спосіб передбачений законом про день розгляду скарги, не надала копії скарги та доданих до неї документів, не повідомила суб`єкта оскарження про свої висновки для можливості їх оскарження. Також позивач зазначає щодо відсутності обґрунтованих та об`єктивних обставин, які відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, могли призвести до прийняття рішення про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2021 № 3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, згідно до якого вирішено «анулювати доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення державного нотаріуса про час та місце розгляду скарги щодо дій останнього, тому відповідачем порушено процедуру проведення розгляду скарги, що є підставою для визнання протиправним наказу в частині.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму заявник зазначає відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, у подібних правовідносинах, зокрема, щодо необхідності використання Колегією всіх запропонованих даною нормою засобів, спрямованих на виконання належного повідомлення державного реєстратора (нотаріуса).

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 вказує, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норму пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та дійшли помилкового висновку про те, що в діях відповідача-1 наявні процедурні порушення щодо додаткового повідомлення позивача про розгляд скарги.

8. Скаржник наголошує, що норма пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наділяє Колегію правом обирати один з додаткових способів повідомлення особу про час і місце засідання Колегії: телефонограма або засоби електронної пошти, при цьому не встановлює обов`язку після використання одного способу, при якому особою не отримано повідомлення про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, застосовувати інший альтернативний спосіб повідомлення.

9. Відповідач-1 наголошує про те, що той факт, що позивач не отримала телефонограму з невідомих для Колегії причин (відсутність на робочому місці чи несправність стаціонарного телефону) не може слугувати достатньою підставою для визнання порушення відповідачем-1 норми пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

10. Однак, на думку заявника, невірно трактуючи норму пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що державного нотаріуса ОСОБА_1 не було повідомлено додатковим засобом про час та місце розгляду скарги відносно дій останньої.

Позиція інших учасників справи

11. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, відсутність якого відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

12. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

13. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. До Міністерства юстиції України надійшла скарга Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 27.07.2020 на рішення від 28.04.2020 за № 52079755, прийняте державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1

15. 10.08.2021 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції при повторному розгляді скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 27.07.2020 на рішення, прийняте державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 28.04.2020 за № 52079755, зроблено висновки про встановлення факту прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1 неправомірного рішення, що за характером допущених нею порушень вимог законодавства є підставою для застосування заходу реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав.

16. Пунктом 3 Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2021 від № 3825/5 анульовано доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

19. Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

20. Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

21. Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

22. Частиною шостою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

23. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

25. Пунктом 2 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

26. За змістом пункту 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

27. У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (пункт 8 Порядку № 1128).

28. Згідно із пунктом 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

29. Пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

30. Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

33. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем-1 рішення, пунктом 3 якого позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

34. Спірним у цьому касаційному провадженні є питання щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій положення пункту 11 Порядку № 1128.

35. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зауважує, що Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

36. Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

37. Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20, від 16.12.2021 у справі № 420/4816/20 та ін.

38. У справі, що розглядається, судами встановлено, що Міністерство юстиції України розмістило оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту з приводу розгляду скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк».

39. Також, відповідачем-1 вчинялись дії щодо повідомлення позивача телефонними дзвінками про розгляд скарги, проте позивач на телефонні дзвінки не відповідала, про що складено акт від 06.08.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою.

40. Таким чином, судами встановлено, що державного нотаріуса додатково не було повідомлено ані телефонограмою, ані засобами електронної пошти про час та місце розгляду скарги відносно дій останнього.

41. Верховний Суд зауважує, що аналіз положень пункту 11 Порядку № 1128 дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою належного повідомлення осіб про час і місце засідання колегії, окрім розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є повідомлення такої особи або телефонограмою або засобами електронної пошти. Виконання вказаної вимоги закону має на меті забезпечити реальну можливість зацікавлених осіб (особливо державного реєстратора, дії якого оскаржуються) взяти участь у засіданні при розгляді скарги, для того, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

42. Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 520/7596/19 зазначав, що участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

43. Оскільки відповідачем-1 не вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про розгляд скарги щодо дій останнього, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Колегією не дотримано вимог пункту 11 Порядку № 1128, що призвело до порушення права позивача на справедливий розгляд її справи, як суб`єкта державної реєстрації.

44. Верховний Суд наголошує, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

45. Таким чином, повідомлення про розгляд скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім.

46. Слід звернути увагу на неодноразово висловлену Верховним Судом правову позицію щодо відсутності обов`язку особи здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації, адже обов`язок надання такої інформації встановлений спеціальним порядком (постанова від 14.11.2018 у справі № 814/2229/17, від 17.07.2019 у справі № 420/5711/18, від 08.08.2019 у справі № 813/2632/18, від 12.12.2019 у справі № 540/15/19, від 30.04.2020 у справі № 820/5458/17, від 08.07.2021 у справі № 640/25601/19).

47. Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

48. А відтак Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2021 № 3825/5 «Про задоволення скарги» в частині пункту 3, згідно якого вирішено анулювати доступ державному нотаріусу Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прийнято відповідачем-1 з порушенням норм, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 160/21336/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

В.М. Соколов