Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2018 року у справі №803/159/16
Постанова ВП ВС від 06.02.2019 року у справі №803/159/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа №803/159/16, адміністративне провадження №К/9901/14389/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019р. (судді - Сеник Р. П, Попко Я. С., Хобор Р. Б. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахування зміни позовних вимог): визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 06.02.2015р. № 005-02501-060215 та застосування наслідків його нікчемності; зобов'язати відповідача внести до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта банк" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 06.02.2015р. № 005-02501-060215, а також про зміну розміру належної позивачу суми.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2016р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018р. справу №803/159/16 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. касаційну скаргу задоволено частково. Рішення суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до уповноваженої особи про зобов'язання відповідача внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта банк" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 06.02.2015р. № 005-02501-060215, стосовно зміни розміру належної позивачу суми, - скасовано, а справу в цій частині направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016р. змінено, викладено її мотивувальну частини в редакції цієї постанови.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду внести до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта банк" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 06.02.2015р. № 005-02501-060215, стосовно зміни розміру належної позивачу суми - скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги.

Зобов'язано відповідача внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника за Договором банківського вкладу (депозиту) № 005-02501-060215 "Найкращий від Миколая" від 06.02.2015р. стосовно зміни розміру належної йому суми.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перевіркою виявлено, що правочин з банком за участі позивача має ознаки нікчемності правочину на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
06.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір №005-02501-060215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, відповідно до умов якого сума вкладу складає 1 300 доларів США.

Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 05.08.2015р. включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних.

Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. (а. с.18)

Також, 06.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Додаткову угоду №1 до Договору №005-02501-060215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, відповідно до умов якого сторони домовились викласти п.
1.8 ст. 1 Договору в такій редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснене зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений." (а. с. 19)

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45536457 від 06.02.2015р., кошти на рахунок позивача у розмірі 1300,00 доларів США надійшли з рахунку ОСОБА_2 з призначенням платежу: "переказ коштів від ОСОБА_2". (а. с. 20)

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення за №51 відповідно до якого з 03.03.2015р. у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію. (а. с. 106-107)

02.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" №51, на підставі якого, з 03.03.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. (а. с. 108)

В подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02.03.2015р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015р. по 02.09.2015р. включно". (а. с. 109)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" №147 від 03.08.2015р. строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015р. включно. (а. с. 110)

16.09.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. видано наказ №813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями".

Листом ПАТ "Дельта Банк" від 23.09.2015р. № 8821/3090 відповідач повідомив позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №005-02501-060215 від 06.02.2015р. укладеного між нею АТ "Дельта Банк", згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З виписки з особових рахунків ОСОБА_2 за період з 05.11.2014р. по 09.03.2016р. та ОСОБА_1 за період з 04.02.2015р. по 04.03.2015р. вбачається, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли від ОСОБА_2. За наслідками застосування нікчемності правочину ці кошти повернуті з рахунка ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 (а. с. 137-154,156)

ОСОБА_2 визнано кредитором банку та включено його вимоги до реєстру вимог кредиторів. (а. с. 157-158)

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою під час дії тимчасової адміністрації було встановлено нікчемність правочину банківського вкладу (депозиту) позивача, про що йому направлено відповідне повідомлення, тому на момент оголошення ліквідації АТ "Дельта банк" у відповідача не було підстав на включення ОСОБА_1 до переліку осіб, яким повинні бути здійснені виплати за рахунок Фонду.

Крім того, суд виходив з того, що правочин банківського вкладу позивача визнаний нікчемним в силу закону, а тому відсутні правові підстави для внесення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про позивача як вкладника за договором банківського вкладу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Крім того, суд виходив з того, що при здійсненні спірної операції додаткових пільг чи переваг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому є безпідставним посилання Уповноваженої особи Фонду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною. При цьому питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.

Також суд виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких правочин є нікчемним.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.

Відповідачем не доведено, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, а також є необгрунтованими посилання на те, що здійснивши зазначену вище операцію банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
23.04.2019р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук