Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2020 року у справі №826/16450/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/16450/15

адміністративне провадження № К/9901/27124/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2015 року (суддя Гарник К. Ю.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді: Бистрик Г. В., Земляна Г. В. )

у справі № 826/16450/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило визнати незаконними дії та вимогу податкового органу, якою визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 17.12.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
17.02.2016 року, відмовив у задоволенні позову.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що сума податкового боргу позивача визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 10 жовтня 2014 року № 0004292201, від 27 жовтня 2014 року № 0004572201 та на час вирішення справи є узгодженою.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник зазначає, надіслання податкової вимоги відбулось до остаточного узгодження нарахованого грошового зобов'язання. Крім того, судами не досліджено обставини порушення податковим органом принципу соціальної справедливості, що зобов'язує останнього встановлювати податки та збори відповідно до платоспроможності платників податків.

Відзив на касаційну скаргу Товариства від відповідача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
21.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом винесено податкову вимогу від 23.07.2015 року №4775-23, згідно якої станом на 22.07.2015 року сума податкового боргу Товариства з податку на додану вартість за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 12 769 804,86 грн (за основним платежем - 8 504 225,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 265 579,00
грн).

Податковий борг виник внаслідок несплати податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014 року №0004292201 та від 27.10.2014 року №0004572201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року у справі №826/16277/14 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.

Києва від 12.03.2015 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0004292201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2014 року у справі №826/17679/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року, відмовлено в задоволенні позову Товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2014 року №0004572201.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 07.09.2015 року ( № К/800/29967/15) та від 19.08.2015 року ( № К/800/12008/15) відмовлено в задоволенні клопотання Товариства про зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частинами 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірної вимоги) встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як встановлено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що грошове зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 10.10.2014 року №0004292201 та від 27.10.2014 року №0004572201 є узгодженим на час прийняття вимоги №4775-23 від 23.07.2015 року.

На час касаційного перегляду постановою Верховного суду від 06.11.2018 року у справі №826/16277/14 (провадження № К/9901/ 5302/18) касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Постановою Верховного суду від 12.07.2019 року у справі №826/17679/14 (провадження № К/9901/9456/18) касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, судові рішення - без змін.

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що судами не досліджено обставини порушення податковим органом принципу соціальної справедливості, що зобов'язує останнього встановлювати податки та збори відповідно до платоспроможності платників податків, оскільки встановлення розміру податків не входить до компетенції податкового органу.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки суму податкового боргу у розмірі 12 769 804,86 грн позивач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення позивачем зазначеної заборгованості не надано - позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року у справі № 826/16450/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Васильєва С. С. Пасічник В. П. Юрченко