Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2019 року у справі №804/900/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №804/900/16

адміністративне провадження №К/9901/7625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Желєзного І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року (суддя Барановський Р. А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (у складі колегії суддів Панченко О. М., Чередниченка В. Є., Дурасової Ю. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Приходько Юлії Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" (далі - ПАТ "Актабанк") Приходько Юлії Вікторівни (далі - уповноважена особа Фонду), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 01 грудня 2014 року, яке оформлене Протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/14, про тимчасове блокування виплати окремим вкладникам в частині блокування коштів за рахунком ОСОБА_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, позов задовольнив.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивача протиправно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду, оскільки він, у розумінні норм Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law13~), є вкладником.

Не погодившись із такими рішеннями судів, 26 жовтня 2016 року Фонд звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з тим, що позивач не набув статусу вкладника неплатоспроможного банку, оскільки уклав нікчемний правочин (договір банківського вкладу), що порушує публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків, встановлений Законом. Крім того, вказав, що задовольняючи позов в частині зобов'язання Фонду включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, суди не надали належної правової оцінки приписам чинного законодавства, чим фактично втрутилися у дискреційні повноваження відповідача.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними, надуманими та не підтвердженими фактичними обставинами справи, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"

(далі - ~law15~), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. "Перехідні положення" КАС України (у редакції ~law16~) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду встановив таке.

06 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Актабанк" укладено договір банківського вкладу "Банківська класика" № В21-17025/Т/630407, відповідно до умов якого вкладник передає до банку, а банк приймає грошові кошти в сумі 180 тис. грн терміном на один місяць з 06 серпня 2014 року по 06 вересня 2014 року включно під 18 % річних.

Цього ж дня з поточного рахунку позивача на його депозитний рахунок № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 180 тис. грн за призначенням платежу - "Залучення коштів на депозит, угода В21-17025/Т/630407 від 06 серпня 2014 року".

Правління Національного банку України постановою від 16 вересня 2014 року № 576 віднесло ПАТ "Актабанк" до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 16 вересня 2014 року № 90 запровадила в ПАТ "Актабанк" тимчасову адміністрацію з 17 вересня 2014 року та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк".

15 січня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк".

16 січня 2015 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

21 січня 2015 року на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що з 23 січня 2015 року буде розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ "Актабанк" через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам банку необхідно у строк до 02 березня 2015 року звернутися до установ банків-агентів Фонду.

19 січня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про отримання коштів з депозитного рахунку у розмірі гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу, однак повідомленням 29 січня 2015 року № 296 ОСОБА_1 поінформовано про нікчемність правочину щодо перерахування коштів у розмірі 180 тис. грн з поточного рахунку позивача на депозитний відповідно до приписів п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law18~) та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною й такою, що суперечить чинному законодавству, оскільки вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування (200 тис. грн) після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом на захист порушених, на його думку, прав та інтересів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (~law19~).

Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до ~law20~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law21~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ~law22~ уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Зазначений Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Крім цього, п. 6 розд. ІІІ Положення передбачає, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов'язана направити до Фонду переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення №14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет вірності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.

Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов'язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений ~law24~ та Положенням №14, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.

Разом з тим, в даному випадку відповідачем фактично були проігноровані вказані приписи Закону, оскільки протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/4 від 1 грудня 2014 року Фонд погодив пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ "Актабанк" згідно переліку та зобов'язав відділ організації виплат Фонду відобразити блокування у файлах "D" і "Z" Узагальненої бази даних Фонду. Вказані заходи були вчинені з метою недопущення протиправного відшкодування коштів за вкладами.

Докази віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надані не були, як і не були надані докази виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів ~law25~, а саме, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення ПАТ "Актабанк" транзакції щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, Уповноважена особа зобов'язана була віднести позивача як вкладника ПАТ "Актабанк" до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі визнання відповідного правочину нікчемним, обов'язково зазначити конкретний пункт ~law26~, якою визначений вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Відносно того, що з приводу укладеного позивачем з банком договору банківського рахунку відповідачами прийнято рішення про тимчасове блокування коштів за рахунками вкладників, суд касаційної інстанції зазначає, що приписи ~law27~ не передбачають можливості вчинення Уповноваженою особою таких дій як блокування витрат коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Згідно з ~law28~ вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ~law29~ вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав з ПАТ "Актабанк" договір банківського вкладу, а отже, в розумінні закону є вкладником.

Також відповідно до умов договору банківського вкладу "Банківська класика" № В21-17025/Т/630407 від 06 серпня 2014 року на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 180 тис. грн.

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулося до початку віднесення ПАТ "Актабанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (17 вересня 2014 року).

Отже, грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_1, відкритому у ПАТ "Актабанк", розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, а тому на позивача поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law30~. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Актабанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів ~law31~.

Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що позивач є особою, який набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про нього, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонду включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Актабанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Таким чином, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов'язку щодо включення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року № 820/1317/16 та від 12 грудня 2018 року № 814/4091/15.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За приписами ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонду включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасувати та відмовити в цій частині задоволення позову.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна Судді: А. А. Єзеров І. В. Желєзний