Отримали запит від податкової?! Готуємо мотивовану і обгрунтовану відповідь

Питання направлення податковими органами різного роду запитів є доволі нагальним для більшості платників податків.

Такі запити надходять від контролюючого органу по поводу і без нього та в 99% випадків містять однотипне формальне зазначення підстав для їх направлення, а саме: пп.16.1.5,16.1.7 р. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2, 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та ст. 73 Податкового кодексу України.

Аналізуйте судовий акт: Платники податків вправі НЕ надавати відповіді на запити податкових органів у разі, якщо такі запити не відповідають вимогам закону (Київський апеляційний адміністративний суд справа № 826/4249/13-а)

При цьому, звісно ж податківці не забувають «пограти м’язами» і налякати своїм правом прийти на позапланову перевірку, якщо не отримають бажану відповідь.

З огляду на це, я вирішив узагальнити власний досвід, отриманий під час розгляду таких запитів, та пропоную деякі, на мій погляд, цікаві нюанси діючого законодавства, які можуть бути корисні і допоможуть у спілкуванні з податківцями.

Порядок і процедура подання суб'єктами інформаційних відносин відомостей, письмових пояснень і копій документів за письмовим запитом органів державної податкової служби регулюється не тільки окремими нормами Податкового кодексу України, а ще й «Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого Постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. N 1245 (далі по тексту – Порядок N 1245).

Дуже всім рекомендую окремо ознайомитись з текстом останнього документу.

Водночас, якщо доволі ретельно і прискіпливо ознайомитись і з текстом ст.73 ПКУ, на яку так люблять посилатись податківці, то обов’язково побачимо, що вона містить доволі цікаве, з точки зору платника податків, застереження для податкового органу.

Зокрема, абз.3 п.73.3 ст.73 ПКУ зобов’язує контролюючий орган окрім підстав для надіслання запиту відповідно до цього пункту обов’язково вказати інформацію, яка це підтверджує.

Про те, як правило, запити податкової містять лише формальне посилання на ст. 73, навіть без конкретизації відповідного абзацу і пункту цієї статті, не говорячи вже про викладення такої обов’язкової додаткової інформації!

Водночас, раджу ознайомитись і з вимогами ст. 72 ПКУ, оскільки вона дає відповідь на питання: яка саме інформація повинна витренуватись у платника, а яка у інших органів (органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України).

Аналізуйте судовий акт: Якщо фіскальний орган не вказав у запиті підставу направлення передбачену п. 73.3, ст. 73 ПК України, то платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (ВАСУ від 23 лютого 2017р. у справі К/800/25008/16)

При цьому, у своїй практиці я неодноразово стикаюсь із випадками, коли контролюючий орган звертається до платника із запитами про надання інформації, яка, наприклад, має статус «інформації, що надається періодично» і згідно діючого повинна надаватись податківцям зовсім іншими суб’єктами інформаційних відносин і в жодному разі не платником податків.

Отже направлення такого запиту є зловживанням з боку контролюючого органу і створює надлишковий тиск на суб’єкта господарювання.

Однак, погодьтесь, куди простіше направити запит на адресу платника, а потім ще й прийти до нього з перевіркою.

Окрім того, така улюблена податківцями стаття 73 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Тобто в даному випадку первинним елементом є витребування інформації, і вже похідним від цієї інформації має стати обсяг документів, що її підтверджують.

Аналізуйте судовий акт: Ненадання документів, змістовних пояснень або відповіді на запит фіскального органу є підставою для призначення та проведення позапланової перевірки ( Харківський апеляційний адміністративний суд від 02 вересня 2016 р. у справі № 818/659/16)

Про те, як правило, запит жодного слова не містить щодо того, яка ж саме інформація цікавить податківців, зазвичай мова йдеться лише про витребування якогось неосяжного здоровим глуздом переліку документів, необхідність отримання яких вони потім і самі не можуть пояснити в суді!

Всі ці, на перший погляд, дрібні деталі при правильному їх застосуванні, допоможуть Вам в формуванні взаємовідносин з контролюючим органом.

Адже стаття 16 Порядку N 1245 та абз.6 п.73.3 ст. 73 ПКУ передбачає, що у разі, якщо запит контролюючого органу складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим пункту 73.3 ст. 73 ПКУ або вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Але не забувайте головне - в будь-якому разі відповідь на запит необхідно оформлювати в письмовому вигляді з дотриманням терміну її надання.

Автор консультації: Адвокат Литвин П.Г.

Аналізуйте судовий акт: Фіскальний орган зобов’язаний довести обґрунтованість наказу про призначення перевірки після відповіді платника податків на запит з посиланням на конкретні недоліки його пояснень та документів (ВАСУ від 7 лютого 2017р., К/800/14028/16)