Надання оригіналів документів на запит правоохоронних органів не може призводити до донарахувань податків та штрафів від податкової (ВС КАС у справі №420/1243/23 від 13 травня 2024 р.)

Фабула судового акту: Здавалося б - цілком очевидні речі - якщо документи вилучені правоохоронцями (або надані на їх запит), ну які претензії можуть бути до субʼєкта господарювання? Так ні, мало того, що підприємство віддало такі необхідні для себе оригінали не своєю волею, так ще й отримало від податківців донарахування податків, штрафів через - нібито - нереальність господарських операцій не підтверджених вилученими документами. Бізнес і так має виживати в умовах, що склалися, та ще й іноді «додає» податкова, своїми неадекватними накладеннями штрафів та донарахуваннями.

У цій справі товариство просило суд скасувати ППР, якими податкова наклала на нього штрафи та донарахувала податки. Пояснювало тим, що в процесі перевірки, документи, що підтверджували б реальність господарських операцій, податківцями не оцінювались, оскільки були відсутні через їх знаходження в Святошинському УП ГУ НП у м. Києві. На підтвердження правомірності такої видачі документів позивач надав до перевірки ухвалу Святошинського районного суду м. Києва та протокол доступу до речей і документів. На думку позивача, єдиною нормою, якою мав керуватися у цій ситуації відповідач - це п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, за якою перевірка мала бути перенесеною до дати отримання оригіналів вилучених документів.

І суд першої інстанції підтримав доводи товариства і скасував спірні ППР податкової. Апеляційний суд дійшов протилежних висновків, посилаючись на те що вилучення документів було здійснено після завершення робочого часу дати завершення перевірки, не врахувавши що до цього було ще «надання документів на запит». Проте, ВС КАС рішення апеляції скасував і направив справу на новий розгляд.

Щодо покладення податковою штрафів та донорахувань через, фактично, неможливість товариства надати вилучені/передані правоохороннцям документи, ВС зазначив:

Нормою пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачено єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів - це їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше.

При цьому Суд звернув увагу, що надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі №640/5814/21.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували того, що положення пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України щодо обов`язку правоохоронних чи інших органів надати для проведення перевірки контролюючому органу копії документів або забезпечення доступу до перевірки документів стосується саме вилучених документів.

Суд звертає увагу, що неподання Позивачем до перевірки первинних документів, запитуваних Відповідачем під час перевірки з метою дослідження питань, що входили до предмету документальної перевірки, за умови їх втрати та повідомлення про це Відповідача, і не перенесення за таких обставин термінів проведення документальної перевірки у цій частині предмета податкової перевірки зумовило висновки такої перевірки у цій частині без повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження первинних документів платника податків, що мало наслідком покладення необґрунтованих висновків про порушення податкового законодавства в основу спірних донарахувань за податковим повідомленням-рішенням

Отже, у цій справі, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема п.п.44.6 ст. 44, ст. 85 ПК України, що призвело до помилкових висновків.

Аналізуйте судовий акт: Інформація, що міститься в базах даних контролюючих органів - не доводить порушень податкового законодавства. (ВС КАС №200/2903/22 від 21.08.2023 р.);

Господарський суд не наділений повноваженнями самостійного встановлення/невстановлення податкового правопорушення, зокрема, щодо складання та реєстрації податкової накладної з ПДВ, чи їх коригування. (ВС КГС, справа № 916/334/22 від 07.06.2023 р.);

ФОПу не заборонено здійснювати підприємницьку діяльність з продажу власного нерухомого майна, декларуючи і сплачуючи податки відповідно до його системи оподаткування (ВС КАС, справа №1.380.2019.004064 від 25.01.2023 р.);

За незаконне блокування податкової накладної, держава може бути притягнута до відповідальності і компенсувати спричинену цим шкоду (зокрема, штраф контрагенту за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної). АЛЕ, крім випадків, якщо платник вже домігся визнання рішення про блокування ПН незаконним в суді. (ВП ВС, справа №925/556/21 від 01.03.2023 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 420/1243/23

адміністративне провадження № К/990/41326/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія» (далі - позивач, товариство), звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС, податковий орган),в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№0000/289/0701 від 05.01.2023 року форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 29 956 872,00 грн;

- №00/25710/0701 від 11.10.2021 року форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 067 399,00 грн;

- №2542515320708 від 07.10.2021 року форма «С» про застосування суми штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 31933,4 грн;

-№000256900713 від 11.10.2021 року форма «Д» про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 24 141,79 грн..

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило на наявність бухгалтерських та фінансових документів, які були складені по господарським операціям у перевіряємому періоді, однак податковим органом під час проведення перевірки вказані документи не оцінювались, оскільки були відсутні через їх знаходження в Святошинському УП ГУ НП у м. Києві. На підтвердження правомірності такої видачі документів позивач надав до перевірки ухвалу Святошинського районного суду м. Києва та протокол доступу до речей і документів. На думку позивача, єдиною нормою, якою мав керуватися у цій ситуації відповідач - це п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, за якою перевірка мала бути перенесеною до дати отримання оригіналів вилучених документів

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000/289/0701 від 05.01.2023 року форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 29 956 872,00 грн;

- №00/25710/0701 від 11.10.2021 року форма «Р» про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 067 399,00 грн;

- №2542515320708 від 07.10.2021 року форма «С» про застосування суми штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 31933,4 грн;

-№000256900713 від 11.10.2021 року форма «Д» про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 24 141,79 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача за період, що перевірявся, оскільки первинні документи на час проведення податкової перевірки були відсутні з причин їх знаходження у Святошинському УП ГУНП у м. Києві.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року та прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія».

6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, апеляційний суд висновував, що оригінали документів фактично вилучено після завершення робочого часу 26.08.2021 тобто документи вилучені після закінчення перевірки, а отже доводи позивача про неможливість надання первинних документів на запит контролюючого органу є неспроможними. Отже, перевіркою встановлені факти не підтвердження господарських операцій.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. 07 грудня 2023 року товариство не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №420/1243/23 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/1243/23 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

7.3. Товариство указує, що подібність правовідносин цієї справи з постановою Верховного суду у справі №420/12859/21 полягає в тому, що накази про планові перевірки в обох справах прийняті у 2021 році під час дії «мораторію» на їх проведення, що було закріплено пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

7.4. Позивач звертає увагу на те, перевірка, що стала підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень провадилась під час дії мораторію на перевірки. Позивач вказує про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

7.5. Також позивач наголошує, що у Постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 640/1419/19 сформовано правову позицію, за якою підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не прирівнюється до відсутності документів як підстави для того, щоб перевірка була проведена виходячи з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу.

Подібність правовідносин даної справи з постановами Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № П/811/936/17, від 09 лютого 2022 року у справі № 640/1419/19, від 07 червня 2022 року у справі № 2340/3561/18 полягає у відсутності первинних документів під час проведення податкової перевірки у зв`язку з їх вилученням правоохоронними органами.

8. Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі направлень від 18.06.2021, виданих ГУ ДПС в Одеській області, головними державними ревізорами-інспекторами відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04.06.2021 № 3724-п, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дунайська імпортна компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021.

10. Перевірка проводилася з 22.06.2021 по 09.07.2021 та з 25.08.2021 по 26.08.2021.

11. 22.06.2021, 23.06.2021, 24.06.2021 відповідач з метою отримання оригіналів/належним чином завірених копій первинних документів фінансової діяльності позивача надавав останньому запити. Станом на 24.06.2021 відповідач склав акт про ненадання документів у повному обсязі.

12. 06.07.2021 відповідач видав наказ № 34644-п про продовження терміну перевірки на 5 робочих днів з 07.07.2021.

13. 06.07.2021, 08.07.2021 відповідач повторно направив запити та просив позивача надати первинні документи.

14. Відповідач склав акти від 06.07.2021, 24.06.2021, 02.07.2021, 08.07.2021,25.08.2021, 26.08.2021 про ненадання документів для проведення перевірки.

15. Наказом №4818-п відповідач зупинив проведення документальної планової виїзної перевірки від 12.07.2021 на 30 робочих днів.

16. Наказом № 6144-п від 19.08.2021 відповідач поновив проведення перевірки з 25.08.2021.

17. 16.08.2021 Святошинське управління поліції ГУ НП у м.Києві звернулося до позивача із запитом про надання оригіналів документів за період його господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2021 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

18. 19.08.2021 позивач повідомив контролюючий орган листом про те, що 16.08.2021, отримавши запит №6336/125/54/08-2021 від слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ НП у м.Києві про надання оригіналів первинних документів за період господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2021 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020101040000132 від 04.09.2020, він 17.08.2021 надав оригінали витребуваних документів правоохоронному органу.

19. 20.08.2021 на повідомлення ТОВ «Дунайська імпортна компанія» відповідач направив лист №23122/6/15-32-05-01-06 позивачу, в якому повідомив про незаконне надання оригіналів документів у межах кримінального провадження №42020101040000132 від 04.09.2020 на запит слідчого Святошинського УП НП у м.Києві, під час документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, без відповідної ухвали слідчого судді або суду, яка мала б бути винесена згідно з частиною 2 статті 159 глави 15 КПК. Тому вказані документи у розумінні норм ПКУ та КПК не вважаються вилученими.

20. 26.08.2021 ухвалою Святошинського районного суду м.Києва суд надав дозвіл старшому слідчому та слідчим із групи слідчих у кримінальному провадженні на проведення тимчасового доступу до оригіналів документів з можливістю їх вилучення щодо взаємодії позивача з контрагентами відповідно до зазначеного переліку.

21. 26.08.2021 складений протокол про тимчасовий доступ до речей і документів (оригінали документів ТОВ "Дунайська Імпортна Компанія") разом із описом.

22. 26.08.2021 відповідач отримав лист позивача із повідомленням про неможливість надання первинних документів через їх фізичне знаходження в Святошинському УП ГУ НП в м.Києві.

23. За результатами перевірки 01.09.2021 відповідач склав акт № 18448/15-32-07-01/40017905 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ". В акті перевірки зазначено про порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 1, п.2 ст.З, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що призвело до заниження податку на прибуток на суму 37 595 425 грн;

- п.44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 46 453 919 грн;

- п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, щодо неподання звіту про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них податок;

- п. 1,3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що призвело до визначення суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 31933,40 грн;

- пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14, підпункт «г» пп. 164.2.17, п.164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1 гі. 168.1, пп. 168.2 ст. 168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 19 327,72 грн;

- ст.51, п. 1 19.2 ст. 119, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, щодо невідображення поворотної фінансової допомоги засновника підприємства ОСОБА_1 за ознакою доходу « 153»;

- пп. 1.3, 1.4, 1.5 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX, пп 162.1.1, пп. 162.1.2, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2 п. 163.1, пп. 163.2.1, пп. 163.2.2 п. 163.2 ст. 163, пп. 164.1.1, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, щодо донарахування військового збору у сумі 1320, 73 грн.

24. Не погоджуючись зі вказаними висновками акту перевірки, позивач 21.09.2021 подав до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на акт перевірки від 01.09.2021 р. № 18448/15-32-07-01/40017905. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки відповідач листом від 05.10.2021 № 12968/КПР/15-32-07-01-10 повідомив про неврахування доводів заперечень та 11.10.2021 прийняв наступні податкові повідомлення рішення:

- № 00/25709/0701 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 30 734 640,00 грн, у тому числі за основним платежем на суму 29 497 361,00 грн та штрафними санкціями на суму 1 237 279,00 грн;

- № 00/25710/0701 0701 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 58 067 399,00 грн, у тому числі за основним платежем на суму 46 453 919,00 грн та штрафними санкціями на суму 11 613 480,00 грн;

- 000256900713 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 24 141,79 грн.

25. Також 07.10.2021 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 2542515320708 про застосування суми штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 31 933,4 грн.

26. 25.10.2021 позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

27. За результатами розгляду скарги ДПС України направило позивачу рішення від 02.01.2023 №77/6/99-00-06-01-01-06, яке позивач отримав 18.01.2023. Вказаним рішенням частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення №00/25709/0701 від 11.10.2021 на суму 777 768,00 грн застосованих штрафних санкцій, решту податкових повідомлень-рішень залишено без змін.

28. 05.01.2023 відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0000/289/0701 (на заміну частково скасованому ППР №00/25709/0701 від 11.10.2021), яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 29 956 872,00 грн, у тому числі за основним платежем на суму 29 497 361,00 грн та штрафними санкціями на суму 459 511,00 грн.

29. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

30. Спірним питання у цій справі є заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ стала відсутність первинних документів, які мали б підтверджувати показники податкової звітності, поданої ТОВ «Дунайська імпортна компанія», по взаємовідносинам із крупними контрагентами-постачальниками.

31. Така відсутність, на думку податкового органу, стала внаслідок порушення позивачем податкового законодавства, оскільки первинна документація передана позивачем до правоохоронного органу на запит останнього, що не є вилученням або виїмкою документів.

32. Так, у Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами.

33. Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.

34. Відповідно до положень статті 160 Кримінально - процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

35. Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 Кримінально - процесуального кодексу України).

36. Отже у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.

37. Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.

38. З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.

39. Також частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

40. Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше.

41. При цьому Суд звертає увагу, що надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки.

42. Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі №640/5814/21.

43. Як уже зазначалось вище, нормою пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачено єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів - це їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

44. Однак, суди попередніх інстанцій не врахували того, що положення пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України щодо обов`язку правоохоронних чи інших органів надати для проведення перевірки контролюючому органу копії документів або забезпечення доступу до перевірки документів стосується саме вилучених документів.

45. При цьому, судами також встановлено, що 16.08.2021 Святошинське управління поліції ГУ НП у м.Києві звернулося до позивача із запитом про надання оригіналів документів за період його господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2021 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

46. 19.08.2021 позивач повідомив відповідача листом про те, що 16.08.2021 він отримав запит №6336/125/54/08-2021 від слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ НП у м.Києві про надання оригіналів первинних документів документів за період господарської діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2021 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020101040000132 від 04.09.2020 та про надання ним оригіналів витребуваних документів 17.08.2021 правоохоронному органу.

47. Однак суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки листу (запиту) про надання доступу до документів, які було вилучено у позивача. Крім того, судом апеляційної інстанції вказані обставини як і докази не досліджувались, не встановлено, які ж саме документи по правовідносинах контрагентами було вилучено у позивача, за який період, та чи надавався доступ відповідачу до вилучених документів, та до яких саме.

48. Також необхідно зазначити, що за весь період часу перевірки первині документи позивача періодично надавались до правоохоронних органі та відповідно повертались. При цьому повна виїмка оригіналів документів була здійсненна (зафіксована) 26.08.2021 року останній день перевірки. Однак по факту указані документи були надані правоохоронним органам на їх запит 17.08.2021 (інше вилучення правоохоронними органами). Тобто до закінчення перевірки (26.08.2021) позивач письмово повідомляв контролюючий орган під час проведення перевірки про відсутність у позивача необхідних первинних документів, яка була обумовлена їх вилученням правоохоронними органами, що давало змогу податковому органу продовжити проведення перевірки.

49. Суд звертає увагу, що неподання Позивачем до перевірки первинних документів, запитуваних Відповідачем під час перевірки з метою дослідження питань, що входили до предмету документальної перевірки, за умови їх втрати та повідомлення про це Відповідача, і не перенесення за таких обставин термінів проведення документальної перевірки у цій частині предмета податкової перевірки зумовило висновки такої перевірки у цій частині без повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження первинних документів платника податків, що мало наслідком покладення необґрунтованих висновків про порушення податкового законодавства в основу спірних донарахувань за податковим повідомленням-рішенням

50. Отже, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема п.п.44.6 ст. 44, ст. 85 ПК України, що призвело до помилкових висновків.

51. З огляду на вищевказане колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції нівелюють приписи матеріального закону та не свідчать про дотримання процесуального закону як щодо встановлення наявності або відсутності обставин (фактів) так і щодо стандартів доказування, а саме оцінки доказів та обставин, які можуть свідчити про недопустимість чи допустимість доказів, які використано судом для встановлення фактів та не встановлення обставин, що складає предмет доказування у даній справі.

52. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

53. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

54. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

55. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

56. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

57. Указані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

58. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане та встановити обставини пов`язані з наявністю у позивача первинних документів на момент проведення перевірки, надати оцінку таким обставинам в контексті вимог статті 44 ПК України.

59. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Також поза увагою залишилось правомірність дій контролюючого органу, а саме виконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

61. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

62. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

63. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

64. Підсумовуючи викладене, за результатами касаційного перегляду справи колегія суддів висновує про наявність підстав для скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року.

VII. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

66. Керуючись статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія»- задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №420/1243/23- скасувати, справу направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко