3
0
3806
Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять, можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Тобто, коли ми говоримо про легалізацію, йдеться саме про офіційні документи. І здебільшого їх треба посвідчувати. На сьогодні найпоширенішими є два способи такого посвідчення: консульська легалізація та проставлення апостиля.
Консульська легалізація офіційних документів – це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.
Конвенція, що скасовує вимогу консульської легалізації іноземних офіційних документів, була підписана 05.10.1961 року у м. Гаага. Відповідно до Закону „Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” від 10.01.2002 р. № 2933-ІІІ наша держава приєдналася до Конвенції з 22.12.2003 р.
Користуйтеся консультацією: Що так афідевіт? ( інструмент юридичної глобалізації)
Апостиль – це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
А як бути з документами, складеними не за українськими стандартами самими нерезидентами – контрагентами? Вони легалізації не підлягають.
Чи потрібно їх перекладати та засвідчувати переклад? У деяких випадках, так. Наприклад:
Зверніть увагу: копії документів, що подаються резидентом до банків (у тому числі копії, перекладені на українську мову), засвідчуються резидентом (уповноваженою ним особою). Тобто нотаріальне засвідчення такого перекладу не потрібне.
Що стосується первинних документів, то ДПС зазначає, що документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.
Щодо документів, на підставі яких складається податкова звітність, то вони, як правило, всі відображаються в бухгалтерському обліку і мають бути перекладені. Винятком є фізособи, які бухоблік не ведуть, а вимоги перекладати українською мовою усі документи, які використовувалися при складанні податкової звітності, п. 44.1 ПКУ не містить. Але не маємо сумніву, що і від фізосіб податківці вимагатимуть не тільки оригіналів документів, а й їх перекладу.
Коли необхідно легалізувати іноземні документи?
На сьогодні численні нормативні акти містять вимоги щодо легалізації документів нерезидентів, які подаються, зокрема, до держреєстратора, ДПС:
Без додаткового посвідчення (легалізації)
Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 Закону №2709).
Що стосується фрази «якщо інше не передбачено», йдеться про наступне.
Україна приєдналася до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (22 січня 1993 року, м. Мінськ).
Ст. 13 Конвенції про правову допомогу передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.
Отже, іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України:
Важливо! 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.12.2022 р. №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».
Цим Законом передбачено:
- зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії:
- вихід України з Конвенції від 22 січня 1993 року та Протоколу від 28 березня 1997 року.
Що це означає? Дія Конвенції від 22 січня 1993 р. та Протоколу від 28 березня 1997 р. зупинено з 27.12.2022 р. (з дати повідомлення Виконавчого комітету СНД як депозитарія).
З 19 травня 2024 року Конвенція від 22 січня 1993 року буде вважатися припиненою для України у відносинах з усіма її сторонами.
Дія цієї Конвенції (у т. ч. й ст. 13) зупиняється щодо будь-яких документів виданих, посвідчених лише у двох країнах (російська федерація та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.
Нагадаємо, що договірними сторонами Конвенції від 22 січня 1993 року та Протоколу від 22 березня 1997 року є також:
Щодо цих країн Конвенція від 22 січня 1993 року продовжує діяти до дати виходу України з неї. Після виходу - правова допомога буде здійснюватися на підставі інших двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів.
З повним переліком двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів у сфері правової допомоги та правового співробітництва у цивільних та кримінальних справах (за країнами) можна ознайомитись за посиланням.
Крім того, з дати зупинення дії Конвенції 1993 року (тобто з 27 грудня 2022 р.) у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем.
З дати виходу України з Конвенції 1993 року (з 19 травня 2024 р.) вимога щодо засвідчення апостилем іноземних офіційних документів, що пред’являються в Україні, поширюватиметься на документи, видані у Азербайджані, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, у відносинах з якими діє Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.
У відносинах з Молдовою, Узбекистаном, Грузією діють двосторонні міжнародні договори, на підставі яких іноземні офіційні документи можуть прийматися в Україні без додаткового засвідчення.
Про це йдеться у листі Міністерства юстиції України від 06.01.2023 р. №2289/155842-33-22/37.4.
Апостиль
Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Гаазької Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille», проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ.
Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом. Він повинен відповідати зразку, що додається до Гаазької Конвенції.
Апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою.
Для цілей Гаазької Конвенції апостиль може бути проставлений на іноземних документах, які вважаються офіційними, а це (ст. 1 Гаазької Конвенції):
Апостиль не проставляється:
Про засвідчення апостилем офіційних документів зі сторони України поговоримо окремо далі.
Консульська легалізація
Якщо ж документи, складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених міжнародних договорів, то засвідчення таких іноземних документів відбується шляхом консульської легалізації.
Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року, міжнародними договорами та чинним законодавством України, а також Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом МЗС від 04.06.2002 р. №113 (далі – Інструкція № 113).
Відповідно до п. 1.2. Інструкції №113 консульська легалізація офіційних документів - це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ. При цьому консул не несе відповідальності за зміст документа.
Під офіційним документом слід розуміти письмове підтвердження фактів та подій, що мають юридичне значення, або з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків фізичних або юридичних осіб (п. 3.1 Інструкції №113).
Закордонні дипломатичні установи України приймають на легалізацію офіційні документи, складені і засвідчені на території держави перебування або консульського округу органами державної влади, до компетенції яких входить проведення процедури консульської легалізації, для їх подальшого використання в Україні (п. 5.1 Інструкції №113).
Консульська посадова особа не може легалізувати офіційні документи і доручення, які видаються іноземними державами, незалежно від того, видаються ці документи на ім’я та на користь громадян України чи іноземних громадян, якщо ці документи призначені для дії на території іншої іноземної держави, а не на території України (п.5.6. Інструкції №113).
Консульській легалізації також не підлягають (п. 1.4 Інструкції №113):
Зверніть увагу: за консульську легалізацію справляється консульський збір. Тарифи консульського збору встановлені відповідно до Положення про консульський збір України, затвердженого Наказом Міністерства закордонних справ України від 23.04.2018 р. № 182.
Автор консультації: Канарьова Наталія
Джерело: «Дебет-Кредит»
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
1494
Коментарии:
4
Просмотров:
548
Коментарии:
0
Просмотров:
627
Коментарии:
2
Просмотров:
680
Коментарии:
1
Просмотров:
11733
Коментарии:
0
Просмотров:
539
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.