Интересные судебные решения

Чоловік (колишній власник землі) позивався до двох своїх повірених та до іншої сторони договору міни (до нового власника спірної землі) про визнання недійсним договору міни. Позивач пояснив - що йому у 2001 році було передано у власність земельну ділянку площею 1,6305 га. У 2013 року через складні сімейні обставини та погіршення стану здоров`я, він видав на ім`я двох осіб - відповідачів - довіреність для, як він вважав, оформлення виплати за пай в грошовій формі.

Товариство звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання договору про пайову участь недійсним. Зустрічна позовна заява була мотивована тим, що статутом ТОВ встановлено повноваження виконавчого органу (директора) укладати правочини, сума яких не перевищує 100 000,00 грн, а також підписувати платіжні документи, пов`язані з розпорядженням грошовими коштами на вказану суму. Спірний правочин є значним. А отже, після виникнення спору, засновник товариства виніс рішення, яким визнав вказаний договір таким, що укладений директором ТОВ з перевищенням повноважень, без надання згоди на його укладення учасником, який володіє 100 % статутного капіталу. Отже договір слід визнати недійсним з підстав перевищення директором повноважень на його укладення, а також відмовити у задоволенні первісного позову як такого, що ґрунтується на підставі недійсного договору.

Справа стосувалась тракториста, який проїжджаючи зачепив і збив декоративний ліхтар на узбіччі дороги. Проте суд першої інстанції не визнав його винним. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що водій трактору не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував габаритів транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на вуличний ліхтар.

Водія було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, за те що він, керуючи спеціальним автомобілем марки PeugeotBoxer - машиною швидкої - без увімкнених проблискових маячків, проявив неуважність, не зупинився перед виїздом на зустрічну смугу руху, по якій рухався інший автомобіль, не надав йому перевагу в русі та допустив зіткнення із автомобілем марки «SKODA SUPERB» під керуванням потерпілого, якому внаслідок ДТП спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Третя особа на стороні позивача (далі - скаржник), не погодившись із додатковим рішенням суду, звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Апеляційний суд відкрив провадження, та своєю ухвалою зобов’язав скаржника здійснити переклад на естонську мову оскаржуваного рішення Господарського суду та додаткового рішення, а також всіх поданих апеляційних скарг та ухвали апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи і надати суду у двох примірниках через відділ документального забезпечення. Чому тільки скаржника - а не всіх апелянтів заставили перекладати, питання риторичне.

Справа стосувалась визнання недійсними правочинів, як таких, що вчинені на шкоду кредитору. Але зацікавило у цій справі не суть справи, а натомість, декілька процесуальних питань, вирішених на етапі касаційного розгляду. Так, у серпні 2025 року особа, яка не брала участі у справі, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду, постанову Верховного Суду, а рішення Печерського районного суду міста Києва залишити в силі.

Обгрунтовуючи вимогу позовної заяви про припинення права на користування мисливськими угіддями на підстав абзацу п`ятого частини першої статті 23 Закону України «Про мислив Донецька обласна військово - цивільна адміністрація посилалась на те, що відповідач систематично не виконує покладені на нього законом обов`язки щодо охорони та відтворення мисливських тварин, а також зобов`язання, обумовлені договором про умови ведення мисливського господарства.

Автосалон звернувся до суду до власниці авто, яка взяла автомобіль у кредит - з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави. Позовну заяву автосалон мотивував тим, що рахунки на оплату чергових (щомісячних) платежів за березень 2022 року - лютий 2023 року, відповідачка не сплатила. Невиконання відповідачкою своїх обов`язків з повернення кредиту, призвело до заборгованості.

Господарський суд залишив позов без розгляду, пославшись на відсутність повноважень спеціалізованої прокуратури у сфері оборони звертатися до суду у справах, що не належать до оборонної сфери. Апеляційний суд скасував ухвалу та передав справу на розгляд місцевого суду, мотивуючи це тим, що наказ № 130 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони» є підзаконним актом і не обмежує повноваження прокуратури, передбачені Законом України «Про прокуратуру».

Предметом спору у цій справі є стягнення з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Львівська залізниця» шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.