Главная Блог ... Новости Чим дезертирство відрізняється від самоволки — ВС ККС (справа № 297/2178/21) Чим дезертирство відрізняється від самоволки — ВС ...

Чим дезертирство відрізняється від самоволки — ВС ККС (справа № 297/2178/21)

Отключить рекламу
Чим дезертирство відрізняється від самоволки — ВС ККС (справа № 297/2178/21) - 5188e541c8b6b1b2da2154cecbd20631.jpg

Обов’язковою ознакою дезертирства є мета ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди. Тому фактичний строк відсутності військовослужбовця має значення виключно для призначення покарання.

На таке розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, передбачені ст. cт. 407 і 408 КК, за ознаками суб’єктивної сторони указав Касаційний кримінальний суд, залишаючи в силі обвинувальний вирок у справі № 297/2178/21, інформує «Закон і Бізнес».

Крім того, в огляд практики ККС за грудень 2022 року увійшли правові позиції у справах щодо державної зради (ст.111 КК), завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 КК), наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 97 КК).

Дві справи, що наведені в огляді, стосувалися кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Так, у справі №686/11795/17 ККС увказав, що кримінальне провадження стосується саме наслідків ДТП у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст.124 КпАП. А тому відсутнє порушення принципу non bis in idem (ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

В іншій справі (№387/987/20) захисник, серед іншого, вказував, що встановлене у протоколі огляду місця події місце вчинення ДТП не відповідає місцю, вказаному в обвинувальному акті. Натомість ККС зауважив, що місцем вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК, є конкретна ділянка дороги, на якій сталася ДТП, що призвела до наслідків у вигляді смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. При цьому умовна прив’язка цього місця до певної адреси будинку, який розташований поруч, не змінює самого місця вчинення злочину. Тому вказана розбіжність не є істотним порушенням вимог КПК.

У сфері кримінального процесуального права, серед іншого, констатовано, що:

третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна; водночас наявність у такої особи обов’язкової реєстрації права власності на арештоване майно КПК не вимагається;

суд повинен закрити провадження в частині цивільного позову потерпілого, який помер, оскільки право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом не допускається.

  • 2501

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 2501

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные новости

    Смотреть все новости
    Смотреть все новости
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст