Зумери вважають за покарання 6 повсякденних речей із 1980-х років

Дитинство у 1980-х і 1990-х роках суттєво відрізнялося від сучасного: смартфонів, GPS, стримінгових сервісів і миттєвого доступу до інформації тоді не існувало. Як пише видання YourTango, багато повсякденних справ, які для представників покоління X та міленіалів були звичайною частиною життя, сьогодні можуть здаватися зумерам надзвичайно незручними.

Пошук номера у телефонній книзі. До появи Google номер телефону потрібного вам закладу чи підприємства доводилося шукати у великій паперовій телефонній книзі. У невеликих містах такі книги могли містити сотні сторінок, а в мегаполісах вони були ще більшими. Людина перегортала сторінки, знаходила потрібне ім’я чи компанію, а потім записувала номер або намагалася його запам’ятати. 

Орієнтування за паперовою мапою. Замість GPS-навігатора і Google-мап водіям та туристам доводилося заздалегідь планувати маршрут, записувати напрямки та розгортати величезну паперову карту просто в автомобілі. Якщо потрібний поворот було пропущено, доводилося самостійно шукати дорогу або зупинятися на заправці й запитувати напрямок.

Перемотування касети. Перегляд фільму на VHS чи прослуховування музики на аудіокасеті також вимагали додаткових зусиль. На відміну від сучасних відео- та аудіофайлів чи стримінгових платформ, просто натиснути кнопку "Увімкнути" було недостатньо. Спершу касету нерідко доводилося перемотувати на початок.

Проявлення фотографій. Фотографування на плівку вимагало терпіння: одразу після натискання кнопки неможливо було перевірити результат і зробити новий кадр. Плівку потрібно було віднести на проявлення, а готових фотографій іноді доводилося чекати кілька днів. Через обмежену кількість кадрів і витрати на плівку та проявлення люди фотографували вибірково. Про те, що ваш найкращий кадр насправді вийшов розмитим чи обрізаним, ставало зрозумло лише після проявлення. Саме тому вдалі знімки так цінувалися.

Дзвінок другу. Добре відомо, що зумери не люблять говорити телефоном і віддають перевагу текстовим повідомленням. Однак 30-40 років тому, щоб поспілкуватися з другом, було треба телефонувати йому на домашній телефон. І треба було бути морально готовим до того, що слухавку візьме його мати, батько чи інший член родини. Тож звичайний дзвінок вимагав цілого ритуалу: представитися, ввічливо запитати, чи вдома потрібна людина, і лише потім поговорити з нею. Така практика з юного віку привчала людей ввічливо спілкуватися телефоном і долати сором'язливість при розмові з незнайомцями.

Самостійна боротьба з нудьгою. У 1980-х і 1990-х роках, коли не було нескінченної стрічки відео, соцмереж і повідомлень, дитині доводилося самостійно вигадувати розваги: вийти на вулицю, покататися на велосипеді, почитати, помалювати, щось змайструвати.

Авторка публікації наголошує, що технології значно спростили життя, однак постійний потік розваг залишає менше можливостей для нудьги.

"Нудьга іноді може бути корисною. Вона дає вашому мозку простір для роздумів", - зазначає вона.

Як писав УНІАН, молодші покоління, особливо зумери, часто конфліктують зі старшими через різні цінності та досвід. Їх дратують такі звички, як грубі жарти, непрохані поради, несподівані візити чи нав’язування суворого дрескоду.

Для покоління Z на першому місці є повага до особистості, баланс між роботою та приватним життям і право самостійно визначати межі комфорту.