07.05.2018 | Автор: Понзель Марина Генадіївна    Переглядів:  52
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Зняття недоторканності і закон про лобізм: що передбачає нова Антикорупційна стратегія

Тільки 15% громадян і 25% підприємців свідомо відмовляються від корупційних моделей поведінки, повідомляє daily.rbc.ua.

25 квітня Кабінет міністрів схвалив законопроект про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки. Як розповів на засіданні Кабміну глава Нацагентства із запобігання корупції Олександр Мангул, стратегія, серед іншого, передбачає створення та початок функціонування Вищого антикорупційного суду, а також містить блок питань, пов'язаний із запобіганням корупції у Верховній Раді. Як повідомив Мангул, забезпечити прозорість роботи парламенту планують з допомогою зняття депутатської недоторканності і "законодавчого врегулювання такого питання, як лобізм". Даний законопроект під номером 8324 вже внесений в український парламент і переданий на розгляд профільного комітету.
Антикорупційна стратегія була розроблена Національним агентством з питань запобігання корупції. Документ на засіданні Кабінету міністрів представив нещодавно обраний голова НАПК Олександр Мангул. Передаючи слово Мангулу, прем'єр Володимир Гройсман заявив, що вважає за потрібне "записати вищу міру покарання корупціонерам". Прем'єр підкреслив, що він не жартує. "Це не те, про що ви подумали", - уточнив Гройсман, звертаючись до присутніх, і пояснив, що має на увазі довічне ув'язнення для хабарників. Тут же Гройсман додав: "А може, ви маєте рацію, а не я. Пару людей на площі – і все. Проводи влаштувати на площі на довічне. І все". Мангул, звертаючись до міністрів, наголосив, що до роботи над текстом нової Антикорупційної стратегії залучалися міжнародні партнери і громадськість.

Що передбачає стратегія
У законопроекті, текст якого є у розпорядженні РБК-Україна, наголошується на необхідності вдосконалити законодавство та усунути причини і умови, які сприяють появі корупції. Також важливим чинником, на думку розробників, є формування негативного сприйняття корупції в суспільстві.

Читайте статтю: "Закон як дишло – куди повернеш, туди і... зняття депутатської недоторканності».
Серед заходів для подолання корупції в документі зазначено:
необхідність завершення створення законодавчої основи для антикорупційної боротьби шляхом імплементації міжнародно-правових зобов'язань України;

завершення формування антикорупційних органів з чітким розмежуванням їх обов'язків і посиленням незалежності;

залучення широкого кола представників громадянського суспільства до формування та реалізації антикорупційної політики;

забезпечення контролю за декларуванням чиновників (зокрема, запровадження автоматичного методу перевірки е-декларацій);

розробка детальних правил прийняття подарунків особами, на яких поширюється дія Закону "Про протидію корупції";

проведення щорічних досліджень рівня корупції в Україні
Також Антикорупційна стратегія передбачає гарантію організаційної, кадрової та фінансової незалежності НАЗК. Зокрема, цього планується досягти шляхом надання агентству автоматизованого доступу до інформаційних баз даних державних органів, забезпечення його належними матеріальними ресурсами, серед яких автоматизовані бази даних та необхідне програмне забезпечення. Також планується визначити у державному бюджеті видатки на діяльність НАЗК для залучення українських і зарубіжних антикорупційних аналітичних центрів та експертів для оцінки результатів. Як зазначено у Антикорупційної стратегії, результати електронного декларування чиновників показали не поодинокі випадки, коли майно народних депутатів не відповідає їх офіційним доходам. "При цьому депутатська недоторканність ускладнює механізм притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності", - сказано в тексті документа. Таким чином, рекомендується зняття депутатської недоторканності з метою зробити ефективним притягнення до кримінальної відповідальності парламентарів, підозрюваних у корупційних діях. Однак уточнюється, що народні депутати не мають притягатися до юридичної відповідальності за результати голосування або за мотивами висловлювань у Верховній Раді, "за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Згадайте новину: День Конституції: Порошенко закликав скасувати депутатську недоторканність та дати старт роботі нового ВСУ

Також підкреслюється необхідність врегулювання відносин нардепів з лобістами. Це рекомендації антикорупційного моніторингового органу Ради Європи GRECO ("Група держав проти корупції"). "Відсутність механізму законодавчого врегулювання лобіювання обмежує можливості запобігання корупції у Верховній Раді України, органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування", - йдеться в законопроекті. Вкрай актуально, як зазначено у стратегії, ухвалити закон про правові засади лобізму з використанням кращого міжнародного досвіду і з урахуванням національної специфіки процедур правотворчості. При цьому громадськість повинна бути проінформована про суб'єктів лобізму та про те, чиї інтереси вони просувають і на яких умовах. Виконуючий обов'язки голови антикорупційного комітету Верховної Ради Юрій Савчук, нардеп від фракції "Народного фронту", зізнається, що з текстом нової стратегії ще не ознайомився. Однак підкреслив, що, зокрема, питання узаконення лобіювання потрібно вивчати. "Якщо саме лобіювання не переходить Рубікон корупційної складової, не є корупціогенною складовою – чому ні?", – допускає Савчук. "Особисто я підтримую прийняття легалізації лобіювання за тим принципом, як це діє в США або Великобританії", – говорить депутат Іван Крулько від фракції "Батьківщина". За його словами, у США близько 11 тисяч офіційно зареєстрованих лобістів, які є посередниками в ухваленні рішень між бізнесом, владою і громадянським суспільством. "При цьому максимально враховуються інтереси всіх і з цього сплачуються податки", - підкреслює Крулько. В Україні, за словами парламентарія, теж більшість рішень ухвалюються через посередників. "Але в Україні всі гроші кладуть в кишеню, і це більше схоже на хабарництво. Адже при цьому майже не враховуються інтереси громадянського сектору, а гроші йдуть повз бюджет", – стверджує Крулько. Стратегія також передбачає зміни до законодавства, які врегульовують основні правила професійної етики і доброчесної поведінки нардепів, а також виборних осіб місцевого самоврядування. Крім того, одна з цілей Антикорупційної стратегії - впровадження електронної системи звітності політичних партій. Також НАЗК рекомендує прийняти закон про проведення перевірок на добропорядність осіб, які виконують функції держави або місцевого самоврядування, а також поступово підвищувати зарплати держслужбовців. Як уже згадувалося, в документі йдеться про створення та початок функціонування Вищого антикорупційного суду. Добір суддів, згідно з документом, повинен проводитися за конкурсом і бути незалежним. У зв'язку з цим рекомендується чітко визначити завдання і повноваження Громадської ради доброчесності. Також в документі йде мова про перегляд порядку призначення і звільнення генерального прокурора, щоб зробити цей процес більш стійким до політичного впливу. Зміни повинні торкнутися також державних та комунальних підприємств. Рекомендується уніфікувати форми звітності всіх органів управління державним і комунальним майном та забезпечити відкритий доступ до інформації про таке майно. У законопроекті також зазначається, що в Україні відсутній механізм ефективного управління коштами, конфіскованими за кордоном та повернутими в Україну. До того ж, у тексті стратегії підкреслюється, що обсяг коштів, конфіскованих у процесах з корупційних злочинів в 2015-2016 роках, є незначним.
Виконання на дві третини
Як зазначено в тексті нової Антикорупційної стратегії, програма "Основи державної антикорупційної політики" за 2014-2017 роки не виконана в повному обсязі. "Згідно з висновками підготовленого НАЗК аналітичного звіту про її виконання та Державної програми щодо реалізації засад антикорупційної стратегії, тільки дві третини передбачених заходів були виконані", – йдеться в пояснювальній записці до документа. В.о голови антикорупційного комітету парламенту Юрій Савчук зазначає, що попередня стратегія вплинула на якість боротьби з корупцією "відсотків на 50". Він вказує на роботу антикорупційних органів НАЗК і НАБУ, Агентства з розшуку та менеджменту активів, процес створення Антикорупційного суду. За словами нардепа, ще одне з досягнень – питання декларування доходів чиновниками. "Я вважаю, що вже якийсь ефект від цього є", - каже Савчук. Нардеп від "Батьківщини" Іван Крулько оцінює виконання попередньої антикорупційної стратегії критично, на 30-35%. І ці результати Крулько називає "косметикою" для створення видимості боротьби з корупцією для Заходу. "Наприклад, НАЗК досі перевіряє е-декларації в ручному режимі, а не в автоматичному, як це повинно було бути. А до списку е-декларацій помилково "додали" тих, хто бореться з корупцією – громадських активістів-антикорупціонерів.

Згадайте новину: БЕЗ ЗГОДИ Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом!

Чи буде це сприяти подоланню корупції? Однозначно ні", - говорить Крулько. В документі також наголошується, що в 2017 році пройшло перше загальнонаціональне дослідження за затвердженою НАЗК методикою стандартного опитування про рівень корупції в Україні. За результатами з'ясувалося, що приблизно лише половина населення вважає себе достатньо інформованими про те, які діяння є порушенням антикорупційного законодавства. Про державні органи, уповноважені протидіяти корупції, знає лише третина опитаних українців. Лише 15% громадян і 25% підприємців свідомо відмовляються від корупційних моделей поведінки. У той же час, виходячи з тексту стратегії, в суспільстві помітні позитивні тенденції у ставленні до викривачів і в розумінні їх ролі у протидії корупції. Однак висока ступінь розчарування в дієвості викриття призводить до того, що менше 2% населення реально повідомляє уповноваженим органам про прояви корупції. Але про потенційну готовність здійснити викривальні дії заявляють набагато більше. "Формування негативного ставлення населення до корупції здійснюється насамперед шляхом проведення органами державної влади інформаційних кампаній", - зазначається у проекті нової Антикорупційної стратегії. Автори документа визнають, що комунікаційні антикорупційні кампанії з боку держави "були в основному ситуативними, несистемними і неузгодженими". Для більшої поінформованості населення та формування негативного ставлення до корупції планується удосконалити законодавство з питань права доступу до публічної інформації. Для цього навіть хочуть створити державний орган контролю за додержанням вимог законодавства про доступ до публічної інформації.
Автор новини: Валерія Мацеха

Фото: РБК-Украина

0
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення