Як отримати компенсацію за травму на виробництві

У відповідності до Основного Закону в Україні, а саме частини 4 статті 43 - кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Чинний Кодекс законів про працю (далі також - «КЗпП»), як і Закон України «Про охорону праці» наказує ряд зобов'язань роботодавця, спрямованих, як раз, на забезпечення таких безпечних і належних умов для робочого персоналу. Разом з тим, це життя, і прибрати всі можливі ризики травм на виробництві практично неможливо, тому, у випадках настання так званих «нещасних випадків на виробництві», потерпілому працівникові належить грошова компенсація при виробничій травмі. Пропонуємо розглянути детальніше види травм на виробництві, належні компенсації та порядок їхнього отримання.

Всі ці питання регулюються низкою НПА:

• Закон України «Про охорону праці»;
• Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV (далі - «Закон №1105»);
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 17 квітня 2019 р № 337, з урахуванням змін (далі - ПКМУ №337);
• Постанова Правління Фонду соціального страхування України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» від 19.07.2018 р № 11, з урахуванням змін (далі - Постанова ПФССУ №11);
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 № 1266, з урахуванням змін (далі - ПКМУ №1266).

Свій, додатковий порядок розслідувань нещасних випадків може встановлюватися міністерствами та іншими державними органами, для військовослужбовців, правоохоронних органів, рятувальників різних підрозділів, або ж - для осіб, які утримуються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах.

Зміст:

• Яке пошкодження буде вважатися виробничою травмою?
• Якщо виробнича травма, куди звертатися?
• Хто займеться розслідуванням причин нещасного випадку?
• Що робити, якщо роботодавець так і не створив комісію?
• Якщо працівник не згоден з висновками комісії?
• На які виплати може претендувати працівник?

Яке пошкодження буде вважатися виробничою травмою?

В першу чергу - саме поняття «виробнича травма» розцінюють як один з результатів «нещасних випадків на виробництві». Поняття «нещасний випадок» регулює ПКМУ №337. Разом з поняттям - Постанова встановлює ряд правил для розслідування, обліку та оформлення результатів розслідування виробничих нещасних випадків саме такого характеру.

Так ось, нещасний випадок пов'язаний з виробництвом - розглядається як безперервна дія на працівника небезпечного виробничого фактора / середовища, або обмежена в часі подія - яка трапилася в процесі виконання ним посадових / трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства або за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю і які призвели до втрати працівником працездатності на хоча б один робочий день (або ж привели до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу).

Зокрема, наслідком такого нещасного випадку є (якщо керуватися ПКМУ №337) отримання поранення, травма на робочому місці, або інша виробнича травма, у тому числі отримана внаслідок:

• гострого професійного захворювання (отруєння);
• тілесних ушкоджень;
• утоплення;
• отримання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження;
• ураження блискавкою, електричним струмом або іонізуючим випромінюванням;
• або ж одержання інших ушкоджень внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу тощо.

Зникнення працівника, як і смерть - також можуть бути наслідками виробничих нещасних випадків - якщо вони пов'язані з виробничими факторами.

Користуйтесь консультацією: Зі скількох років можна працювати в Україні

Щоб розділити, які ж обставини свідчать про виробничий характер нещасного випадку, КМУ, в своїй Постанові №337, в пункті 52, дав повний перелік таких.

NB: Зверніть увагу, що вони також характеризують нещасні випадки, з виробничим характером для самозайнятих осіб (в т.ч. ФОП), для осіб, які працюють на умовах ЦПД (цивільно-правового договору), для членів фермерського господарства або ж для осіб, допущених до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Що стосується виробничої травми по дорозі на роботу (або з роботи), то нещасний випадок може вважатися виробничим тільки якщо:

• потерпілим здійснювався проїзд на роботу або з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим суб'єктом господарювання;
• потерпілим здійснювався проїзд згідно встановленого завдання і маршруту до місця або з місця відрядження (або під час прямування до об'єкта (між об'єктами) обслуговування) на транспортному засобі. Водночас не важливо, який це вид транспорту - громадський, власний, службовий, ТЗ, що надається іншим підприємством на підставі письмової угоди роботодавця про надання послуг з перевезення. Важливо що це підтверджується документально і такий проїзд відшкодовується роботодавцем.
• потерпілим використовувався особистий транспорт в інтересах роботодавця з його дозволу або за письмовим дорученням (або ж безпосереднього керівника робіт);
• потерпілий перебував на території вахтового селища, у транспортному засобі або на його стоянці, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Тому, саме по собі проходження на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації і не використовується в інтересах цієї організації - не є обставиною для визнання того, що сталося, виробничим нещасним випадком (пп. 1, п.3 Постанови КМУ № 270).

Користуйтесь консультацією: Дистанційна та робота вдома: загальні нюанси і відмінності

Також, не є виробничим нещасний випадок при здійсненні потерпілим кримінального правопорушення (факт якого встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами); в разі смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та / або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Зверніть увагу, що якщо травма не є виробничою (тобто трапився нещасний випадок невиробничого характеру) - тоді розслідування і подальші дії проводитися згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» від 22 березня 2001 № 270. Якщо потерпілий є працівником - розслідування таких невиробничих травм також покладається на роботодавця - в разі подачі заяви самим потерпілим або його уповноваженою особою.

Якщо виробнича травма, куди звертатися?

У першу чергу, потерпілий (якщо це можливо в його випадку) повинен повідомити про інцидент керівництву підприємства, або службі охорони підприємства (установи, організації), або іншій уповноваженій особі підприємства. Будь-який інший працівник, який став свідком, або ж інший свідок нещасного випадку (припустимо, родич), повинен зробити все можливе для надання допомоги потерпілому і, якщо цього раніше не було зроблено потерпілим - повідомити про те, що сталося будь-якого з перерахованих вище осіб роботодавця.

Безпосередній керівник, в свою чергу, організовує першу допомогу і доставку до медустанови (якщо необхідно) такого потерпілого. Разом з тим, керівник повинен забезпечити збереження місця, де все це сталося - звичайно ж, якщо це можливо, і така бездіяльність не заподіє шкоди іншим.

Про звернення потерпілого або про те, що його доставили в установу охорони здоров'я, така установа негайно повідомляє роботодавцю, в територіальний орган Держпраці, до робочого органу Фонду соцстрахування (далі - «ФСС»). У повідомленні вони по можливості вказують ступінь тяжкості травм. Надалі вони перевіряють наявність стану сп'яніння, діагноз і точну ступінь травм - вказуючи це все в заключних (витягу з протоколу) і у відповідній довідці про діагноз.

Роботодавець (адміністрація підприємства), зобов'язана протягом 2-х годин з моменту отримання інформації про те, що сталося - чи від працівника, від його безпосереднього керівника, від родича, від медустанови - розіслати цю інформацію в усі уповноважені і пов'язані з таким розслідуванням органи, установи, організації (перелік в п.8 ПКМУ №337).

Так, незалежно від виду нещасного випадку роботодавець повідомляє:

• в тер-ний орган Держпраці;
• в робочий орган ФСС;
• керівника підприємства, на території якого стався нещасний випадок, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• керівника організації профспілки підприємства незалежно від членства потерпілого в профспілці, а в разі відсутності профспілки - уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;
• наглядову раду підприємства або уповноважений орган (у разі їх створення).

У випадку, якщо нещасний випадок стався в результаті пожежі:

• орган ДСНС (Державна служба надзвичайних ситуацій).

Якщо нещасний випадок підлягає спеціальному розслідуванню, повідомлення про нещасний випадок додатково направляється:

• місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу або наглядової ради підприємства);
• органу галузевої профспілки вищого рівня, а в разі його відсутності - територіальному профоб'єднанню;
• органу Нацполіціі (в разі тяжких або смертельних наслідків).

Що за спец. розслідування?

При таких нещасних випадках, які спричинили смерть або зникнення працівника - проводиться спеціальне розслідування, рівно як і при групових нещасних випадках, при нещасних випадках з тяжкими наслідками (у т.ч. що спричинили інвалідність), або нещасні випадки, коли роботодавця ліквідовано або офіційно не визначено (наприклад, при виконанні роботи неоформленими працівниками, працівниками за цивільно-правовим договором (ЦПД), самозайнятими особами, в т.ч. ФОП, членами фермерського господарства - офіційно, трудових відносин не виникає, тому і немає офіційного роботодавця) - п .10 ПКМУ №337.

Хто займеться розслідуванням причин нещасного випадку?

Так ось, після належного повідомлення всіх організацій - але не пізніше наступного робочого дня, після отримання інформації про нещасний випадок - роботодавцем створюється комісія з розслідування нещасних випадків, які не підлягають спеціальному розслідуванню (далі також «комісія»).

Така і займається розслідуванням причин нещасного випадку, оформляє необхідні матеріали і складає акт розслідування нещасного випадку, професійного захворювання (отруєння), аварії (так званий акт Н-1), на підставі якого можна отримати виплати при виробничій травмі легкого ступеня.

Комісія створюється наказом роботодавця і в її склад входять:

Обов'язково

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (стає головою комісії);
• представник робочого органу ФСС;
• представник первинної організації профспілки (в разі відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

У певних випадках

• лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (в разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
• інші особи, в т.ч. посадові особи органів Держспоживслужби, ДСНС (у разі потреби і після досягнення відповідної домовленості).

Однак - до складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого, родич потерпілого, або сам потерпілий.

Для тих самих нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню - комісія утворює Держпраці або її територіальний орган (далі також - «спеціальна комісія»). Спеціальна комісія утворюється протягом 1 робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією з інших джерел - теж за письмовим наказом.

На підставі розслідування спеціальної комісії, яка оформляє необхідні матеріали і складає акт спеціального розслідування нещасного випадку, професійного захворювання (отруєння), аварії (Н-1) можна отримати виплати при виробничій травмі тяжкого ступеня.

До складу спеціальної комісії входять:

Обов'язково

• посадова особа Держпраці або її територіального органу (голова комісії);
• представник робочого органу ФСС;
• представник уповноваженого органу або наглядової ради підприємства (в разі його створення, а якщо немає - місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування);
• керівник (спеціаліст) служби охорони праці роботодавця або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з охорони праці, а в разі відсутності таких - просто представник роботодавця;
• представник первинної організації профспілки (в разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання.

У певних випадках

• лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (в разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
• посадові особи органів Держспоживслужби, ДСНС (в разі потреби і після досягнення відповідної домовленості);
• представники іншого підприємства (якщо на його території стався нещасний випадок).

Особливі нюанси комісій передбачені для потерпілих самозайнятих (ФОП) осіб, для їхніх працівників (якщо у них відсутня необхідна кількість персоналу), для осіб, які працюють на умовах ЦПХ (цивільно-правового договору), для студентів, для дипломатичних установ, на ядерних установках тощо.

Що робити, якщо роботодавець так і не створив комісію?

У першу чергу, важливо зафіксувати звернення до роботодавця з інформацією про нещасний випадок на виробництві, разом з тим, не забути згадати про зобов'язання створити комісію з розслідування такого нещасного випадку на виробництві та проханням повідомити працівника про створення такої. Факт відправки інформації (листи, заяви тощо) роботодавцю повинен підтверджуватися документально. Бажано прикласти лист непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу (що хоч і не наказано ПКМУ №337, проте в разі визнання травми невиробничої - пропонується ПКМУ №270).

Так, протягом 1-го робочого дня повинна бути створена комісія, і до першого засідання комісії - її голова повинен повідомити потерпілого (членів сім'ї, або ж його уповноваженого) про початок розслідування. До слова, у комісії є всього 5 робочих днів для проведення розслідування (з моменту створення комісії), а у спецкомісії - 15 р.д., якщо, звичайно термін розслідування не продовжено.

Тому в разі бездіяльності роботодавця, відсутності від нього повідомлень про початок розслідування, або роботодавець не оформив виробничу травму - потерпілий (або його уповноважена особа) може звернутися з повідомленням про те, що сталося в:

• органи Держпраці;
• робочі органи ФСС;
• в виборні органи профспілок (представників) на підприємстві;
• до уповноважених найманих працівників роботодавця з питань охорони праці за відсутності профспілки.

Такі особи здійснюють у відповідності зі своєю компетенцією заходи для проведення розслідування нещасного випадку.

Найбільш, серед них, дієвим буде звернення в Держпраці. Наприклад, посадова особа Держпраці або її територіального органу має право (у разі відмови роботодавця провести розслідування або приховування факту нещасного випадку) видавати обов'язкове до виконання розпорядження про проведення розслідування та належному оформленні матеріалів по ньому.

Роботодавець після отримання такого обов'язкового до виконання припису зобов'язаний протягом 10 робочих днів забезпечити прийняття зазначених у ньому заходів, притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства - і письмово повідомити про це в органи Держпраці.

Також, Держпрацею або її територіальним органом може бути прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку - якщо роботодавцем було допущено ряд порушень порядку розслідування травм.

Якщо ж і Держпраця не прийняла рішення про проведення спеціального розслідування, і не вжито заходів - результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, або її бездіяльність оскаржуються потерпілим (членами його сім'ї або уповноваженою ними особою) в судовому порядку.

Якщо працівник не згоден з висновками комісії?

Потерпілий працівник протягом 3 років з дня отримання цього висновку - тобто акту Н-1 - має право звернутися до роботодавця або ж в Держпрацю (до її територіального органу) про призначення повторного розслідування, якщо він не згоден з обставинами встановленими розслідуванням, або з результатом такого розслідування - актом.

Так само це можуть зробити: член його сім'ї, уповноважена ними особа, або ж інші представники, які брали участь в розслідуванні.

Так, при наявності документів, які можуть істотно вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, або органами Держпраці або її територіальним органом (або ж іншою особою, яка створила комісію) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. Згодом - рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку - постраждалим, або тими ж особами, які перебували в обігу за переглядом.

На які виплати може претендувати працівник?

Згідно з Постановою ПФССУ №11, яка детально регламентує порядок призначення, перерахунку та проведення таких виплат - в разі настання страхового випадку управління ФСС зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок погіршення його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:

• допомогу по тимчасовій непрацездатності, що настала в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• виплата при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу;
• відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг.

Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності

Така допомога призначається і виплачується за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу) потерпілого. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а далі - за рахунок коштів Фонду.

Підставою для оплати - є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або ж акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Фонд протягом 10 днів з наступного дня після отримання всіх документів приймає рішення (постанову) про оплату страхових виплат. Середня заробітна плата, при цьому, вважається в порядку регламентованому ПКМУ №1266 (зазвичай за останні 12 місяців).

Щодо додаткових виплат

Для них встановлені додаткові підстави. Наприклад обов'язковим буде висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про ступінь втрати проф. працездатності - для щомісячної страхової виплати (п. 3) і для одноразової виплати (п. 2). Загальний перелік таких документів встановлено в пункті 3.1, розділу ІІІ Постанови ФССУ №11. А ось для виплати потерпілому компенсації у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу потрібен висновок ЛКК (лікарсько-консультаційна комісія) або ж теж висновок МСЕК.

• одноразова грошова допомога потерпілому визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. На розмір цієї допомоги впливають такі фактори: чи відбулася виробнича травма з необережності, чи з вини працівника. Якщо ж комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше ніж на 50 відсотків. Є й інші підстави для зменшення розміру виплати - їх визначає ця ж комісія, виходячи з критеріїв, передбачених в п.3.3.3. Постанови ФССУ №11;
• щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та розміром середньомісячної заробітної плати потерпілого до настання травм. Водночас вона не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату;
• страхова виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу. Виплачується, якщо потерпілого за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК (лікарсько-консультаційна комісія) або МСЕК переведено на легшу, нижчеоплачувану роботу, згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України. Водночас роботодавець зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок власних коштів, а починаючи з п'ятнадцятого дня переведення, виплата здійснюється роботодавцем за рахунок коштів ФСС.

Якщо у Вас залишилися додаткові питання по вищевикладеній консультації, пропонуємо скористатися сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол, за посиланням https://protocol.ua/ru/yuridicheskie_uslugi/ .

Автор консультації: Адвокат Трофименко Ірина

Джерело: юридичний ресурс Протокол