Як домогтися виконання встановленого порядку побачення з дитиною (мати перешкоджає)

У разі розірвання шлюбу, часто діти залишаються проживати з матір'ю, яка, у свою чергу, може бути переконана, що саме вона вправі вирішувати, будуть зустрічі дитини з батьком після розлучення чи ні. Але, виходячи з норм чинного законодавства, це глибока помилка, адже батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, з ким вона проживає. А чи може батько відстояти свої права та домогтися виконання встановленого порядку побачень з дитиною, якщо мати перешкоджає, ми розглянемо у цій статті.

Зміст:

• Як визначити порядок зустрічей з дитиною батькові, який проживає окремо
• Встановлення порядку зустрічей з дитиною після розлучення через договір
• Визначення порядку зустрічей з дитиною органом опіки та піклування
• Встановлення зустрічей з дитиною у судовому порядку
• Відповідальність за невиконання рішення суду щодо встановлення порядку зустрічей з дитиною

Як визначити порядок зустрічей з дитиною батькові, який проживає окремо

Стаття 157 Сімейного кодексу України зобов'язує батька, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини, а також надає йому право на особисте спілкування з нею.

Права батька та матері щодо дитини рівні, що також передбачено ст. 141 Сімейного кодексу України.

Але бувають ситуації, коли батьки, які розлучилися або перебувають на стадії процесу розлучення, не можуть домовитися між собою про побачення з дитиною того з них, хто проживає окремо. За таких обставин виникає питання щодо встановлення порядку зустрічей з дитиною, яку можна вирішити:

• Мирним шляхом, уклавши договір щодо здійснення батьківських прав та виконання зобов'язань тим з них, хто живе окремо від дитини, в якій встановити час зустрічей з дитиною, визначити порядок матеріальної участі у утриманні дитини, а також вирішити інші питання, пов'язані з дитиною (ч. 4 ст.157 Сімейного кодексу України);
• Шляхом звернення до органів опіки та піклування та отримання відповідного рішення, в якому буде прописано порядок зустрічей з дитиною (ст. 158 Сімейного кодексу України);
• У примусовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Йдеться про ситуацію, коли один з батьків, з яким проживає дитина, не дає спілкуватися з дитиною іншому, який живе окремо, у тому числі не виконує Рішення органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України).

Користуйтеся консультацією: Індексація аліментів як законний спосіб збільшення розміру аліментів на утримання дитини

Встановлення порядку зустрічей із дитиною після розлучення у вигляді договору

Одним із способів врегулювати ситуацію - мирно домовитися і укласти в письмовій формі договір про участь у вихованні дітей, який підлягає посвідченню у нотаріуса.

У ньому можна визначити такі умови:

• місце проживання дитини;
• графік зустрічей із дитиною;
• можливість спільного відпочинку;
• розмір та порядок сплати аліментів;
• компенсацію інших витрат на дитину (лікування, хобі тощо);
• інші питання щодо виховання дитини, які батьки хочуть визначити договором.

Стаття 157 Сімейного кодексу України встановлює, що якщо один із батьків ухиляється від виконання умов договору, то він буде зобов'язаний відшкодувати матеріальні та моральні збитки, завдані іншому з батьків.

При цьому стягнути матеріальні та моральні збитки можливо лише через суд і на підставі доказової бази, яка вказує на завдання шкоди, що є витратним як за часом, так і за грошима, які можна витратити не на адвокатів, а на дитину.

Оскільки такий спосіб захисту є неефективним, то і на практиці він зустрічається рідко, тому, перш ніж укласти такий договір, потрібно як слід подумати, чи захистить він Ваші права та інтереси.

Визначення порядку зустрічей з дитиною органом опіки та піклування

У разі недосягнення згоди між подружжям, порядок зустрічей з дитиною після розлучення можна встановити, звернувшись з відповідною заявою до органу опіки та піклування територіально за місцем проживання дитини.

Графік відвідування дитини після розлучення встановлюється органом опіки та піклування, що передбачено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою КМУ від 24.09.2008 №866, надалі – Порядок.

При поданні заяви додається:

• копія паспорта;
• довідка з місця реєстрації (проживання);
• копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (за наявності);
• копія свідоцтва народження дитини.

Після дослідження обставин, орган опіки та піклування складає висновок, на підставі якого приймається рішення про встановлення порядку участі батьків, які проживають окремо, у вихованні дитини, характер, місце, час, тривалість спілкування, іноді встановлюючи особливі умови, за яких воно має здійснюватися (наприклад, зустрічі дитини з батьком після розлучення можуть проводитися у присутності матері). Важливо пам'ятати, що рішення органу опіки та піклування має прийматися насамперед на користь дитини.

Це рішення є обов'язковим до виконання, що передбачено ст. 158 Сімейного кодексу України

За невиконання рішення органу опіки та піклування в якому чітко зазначено як бачитися з дитиною після розлучення батька, який проживає окремо від дитини, настає відповідальність, а саме: ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить від 1700 грн до 2550 грн.

Якщо таке діяння вчинено повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення - штраф від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що у грошовому еквіваленті становить від 2 550 грн до 5100 грн) та тимчасове обмеження права на виїзд за кордон того з батьків, з ким проживає дитина, а також можливе обмеження у праві керування транспортним засобом.

Порядок притягнення того з батьків, який перешкоджає іншому у виконанні рішення суду, здійснюється шляхом звернення до Поліції та складанням відповідного протоколу, який передається до суду для винесення Постанови та притягнення до відповідальності.

Прикладом є постанова Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 11.09.2020 року у справі № 369/9640/20, у якій суд зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне порушення мати не виконала розпорядження органів опіки та піклування та відмовила батькові у зустрічі з дитиною. Суд у своєму рішенні дійшов висновку, що у діях матері є склад адміністративного порушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, а саме: невиконання рішення органу опіки та піклування та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Користуйтеся консультацією: Як повнолітній дитині стягнути з батьків витрати на своє утримання?

Встановлення зустрічей із дитиною в судовому порядку

Визначення зустрічей з дитиною через суд також можливе у разі невиконання рішення органу опіки та піклування тим з батьків, з ким проживає дитина, інший з батьків може звернутися до суду, що передбачено у ст. 159 Сімейного кодексу України. Тобто зустрічі з дитиною через суд також можливі.

Реалізація права на особисте спілкування з дитиною відбувається шляхом подання позову до суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини. Суд встановлює способи участі одного з батьків у вихованні дитини (це можуть бути періодичні або систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо), місце та час їхного спілкування.

У позовній заяві потрібно чітко сформулювати позовні вимоги, обдумано скласти графік зустрічей батька з дитиною після розлучення, який повинен враховувати не лише інтереси батьків, а й спосіб життя дитини. Крім цього необхідно зібрати доказову базу, яка вказує на те, що є перешкоди в спілкуванні з дитиною (протоколи поліції, свідчення свідків та інші докази).

До участі в цій категорії справ обов'язково залучається орган опіки та піклування як третя особа для підготовки висновку про спосіб участі одного з батьків у вихованні дитини, місці та часу їхнього спілкування.

Судами враховуються різні обставини, які можуть мати вагоме значення для справи, оскільки спілкування з батьками не може мати формального характеру, і тим більше завдавати шкоди чи якимось чином згубно впливати на розвиток дитини. Серед цих обставин слід виділити такі:

• ставлення батьків до виконання своїх батьківських зобов'язань (наприклад, наскільки той із батьків, хто проживає окремо, бажає спілкуватися з дитиною, приділяти їй увагу);
• особисте ставлення дитини до одного з батьків (чи є у дитини бажання спілкуватися з другим із батьків);
• вік дитини, стан її здоров'я;
• інші обставини, які мають вагоме значення при вирішенні суперечки судом: стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання одним із батьків алкогольними напоями або наркотичними засобами (якщо батько зловживає алкоголем, отже, показує поганий приклад для дитини, тому суди зобов'язані брати до уваги ті обставини, які можуть мати значення для справи).

Побачити практично, як суд визначає порядок спілкування з дитиною, можна шляхом ознайомлення з рішеннями судів.

Так, слід звернути увагу на ухвалу Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17, в якій суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про встановлення порядку участі батька у вихованні дочки, а саме встановив порядок періодичних зустрічей з дитиною з можливістю загального відпочинку за місцем проживання батька без присутності матері, у наступні дні та години: щотижня кожного понеділка та середи з 17:00 до 20:00; щотижня з 17:00 щоп'ятниці до 20:00 щосуботи; щорічно у літній період (червень - серпень) протягом не більше 14 календарних днів поспіль з обов'язковим попередженням матері за 15 календарних днів про місце проведення такого відпочинку та дозвілля, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля проводитиметься; день народження батька та дні народження його близьких родичів - за попереднім повідомленням матері не менше ніж за 3 календарні дні про місце та час такого святкування, але не пізніше ніж до 20:00 такого дня.

Також є Постанова Верховного Суду від 23 червня 2020 р. у справі № 754/9026/16-ц, в якій суд з огляду на всі обставини справи встановив батькові порядок зустрічей з дитиною у присутності матері, при цьому зазначив: «…суди попередніх інстанцій правильно врахували, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем і дитиною відсутній постійний психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Для налагодження довірчих відносин між батьком і дитиною потрібен час, протягом якого поступово відбуватиметься налагодження спілкування та формування емоційної прихильності дочки до батька…».

Рішенням суду також може бути встановлено порядок побачення дитини після розлучення батьків із бабусею та дідусем, що передбачено ст. 257 Сімейного кодексу України. Наприклад, Верховний суд України у своїй Постанові від 16.06.2021 року у справі № 317/206/20 погодився із судом першої інстанції, який частково задовольнив позов бабусі та дідуся у вихованні онуки, передбачивши порядок побачень з дитиною таким чином:

• надано можливість дідові та бабі вільно спілкуватися з онукою з 08:00 до 20:00 годин засобами телефонного зв'язку та через мобільний додаток Viber;
• встановлені систематичні побачення двічі на місяць протягом восьми годин, будь-якого вихідного дня за домовленістю з батьком, діда та баби з онукою за адресою їхнього місця проживання без присутності батька;
• щорічно в період канікул надано дідові та бабі додатковий день побачень з онукою з ночівлею, за бажанням дитини, без присутності батька.

Аналізуйте судовий акт: З 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання (ВС КЦС право №303/3102/19 від 18.08.2021 р.)

Користуйтеся консультацією: Чи можливо і як стягуються аліменти на дитину, якщо батьки не перебувають у шлюбі

Відповідальність за невиконання рішення суду щодо встановлення порядку зустрічей з дитиною

Рішення суду є обов'язковим до виконання.

У разі невиконання рішення суду тим з батьків, з яким проживає дитина у добровільному порядку, за заявою іншого з батьків, який проживає окремо, виконавчий документ пред'являється до органів виконавчої служби за місцем реєстрації або фактичного місця проживання дитини.

Після чого відкривається виконавче провадження та рішення суду виконується у примусовому порядку.

У разі невиконання без поважних причин рішення державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, які набрали чинності.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, державний виконавець вживає таких заходів впливу:

• виносить ухвалу про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• посилає до органу досудового розслідування повідомлення про скоєння боржником кримінального правопорушення;
• звертається з поданням до суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
• виносить мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

За навмисне невиконання рішення суду настає кримінальна відповідальність, що передбачено ст. 382 Кримінального кодексу України, а саме: умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, ухвали суду, що набрали чинності, або перешкоджання їхньому виконанню – карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Прикладом притягнення матері до кримінальної відповідальності є вирок Краснокутського районного суду від 16.01.2014 року у справі № 627/716/13-к, у якому мати не давала батькові спілкуватися з дочкою та не виконувала рішення Краснокутського районного суду від 24.09.2012 року, який, своєю чергою, встановив порядок спілкування з дитиною під час розлучення. 11 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження, але мати перешкоджала батькові у спілкуванні з дочкою, тому судом було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та прийнято рішення присудити покарання у вигляді одного року позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік.

Також є вирок Дніпровського районного суду від 17 липня 2020 року у справі № 209/27/20, у якому було встановлено, що мати та батько не спілкуються з бабусею та не дають спілкуватися останній із її онуками. За підсумками батьків визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та призначено кожному покарання у вигляді штрафу по 17000 гривень 00 копійок.

Анализируйте судебный акт: З 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання (ВС КЦС справа №303/3102/19 від 18.08.2021 р.)

Виходячи з викладеного вище можна зробити висновок, що домогтися виконання встановленого порядку побачень з дитиною, якщо мати перешкоджає, можна законним шляхом, звертаючись до державних органів, а саме: органів опіки та піклування, судів, виконавчих служб та до поліції з відповідними заявами, адже при встановленні факту перешкоди зустрічей батькові з дитиною, матері Законом передбачено як адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, так і кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Аналізуйте судовий акт: Визначення місця проживання дітей з батьком, яке не впливатиме на їхні взаємовідносини з матір'ю, оскільки це не позбавляє її батьківських прав та не звільняє від виконання батьківських обов'язків (ВС КЦС №404/3499/17 від 21.07.2021 р.).

Але виникає питання, чи є ефективним такий спосіб захисту батька, а саме його батьківських прав.

Варто врахувати, що визначена Законом відповідальність для матері дитини у вигляді стягнення та штрафів, а також позбавлення волі, на практиці зустрічаються вкрай рідко, водночас ефективність такого покарання дорівнює практично нулю. Адже стягуючи кошти з матері, держава тим самим позбавляє цих грошей дитину. Гроші, які мати отримала за рахунок аліментів або сама заробила, зрештою витратила не на дитину, а на штраф. Покарання у вигляді позбавлення волі також дуже рідко «спрацьовує» на практиці, адже суд, враховуючи психоемоційний зв'язок матері з дитиною, «не посадить» останню, а якщо і знаходить підстави притягти матір до кримінальної відповідальності, то «дає» їй умовний термін, або ж встановлює випробувальний термін.

При цьому наявність як постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за перешкоди батькові у спілкуванні з дитиною, так і вироку про визнання винною у скоєнні злочину за невиконання рішення суду не є підставою для позбавлення її материнських прав у нашій країні, на відміну від Сполучених штатів Америки, де законодавством передбачено таке: якщо мати не виконує рішення суду про встановлений порядок побачень батька з дитиною, то її не штрафують і не залучають до умовного покарання, а просто позбавляють опіки та батько стає єдиним опікуном дитини, що є більш ефективним, ніж інші покарання, адже немає нічого гіршого для матері, ніж позбавлення її прав на дитину.

Також у США є інститут спільної опіки, який застосовується в тому випадку, якщо батьки не можуть домовитися між собою з ким із них проживатиме дитина, тоді дитина живе місяць у матері, а на вхідних її забирає батько, а на наступний місяць дитина живе у батька , а у вихідні її забирає мати. Однак у нашій країні такого не передбачено і найближчим часом законодавець не планує вносити жодних змін до принципів інституту сім'ї, адже практично у всіх випадках дитина залишається жити з матір'ю, що підтверджено неодноразово Верховним судом у своїх Постановах, який посилається на один аргумент: «психоемоційний зв'язок матері з дитиною, що виникає при народженні».

Враховуючи норми чинного законодавства, а також застосування їх на практиці, можна дійти невтішного висновку, що фактично частина матерів, відчуваючи свою безкарність, свідомо можуть позбавляти дітей спілкування з їхніми рідними татами, маючи на останніх образи. Водночас шкоду від таких дій отримує саме дитина, якій для розвитку та становлення в житті необхідні обидва з батьків.

Якщо Вам потрібна професійна послуга, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автори консультації: Карпенко Альона

Джерело: юридичний ресурс Протокол