ВС/КЦС: звільнення з підстави втрати довір'я є обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності вчинив умисно або необережно дії, які дають підстави для втрати до нього (ВС/КЦС,№211/5910/16-ц, 29.11.18)

Фабула судового акта: В цій справі суди встановили, що позивач обіймав посаду інкасатора-водія автотранспортних засобів сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії обласного управління Ощадбанку. Висновком службового розслідування було встановлено, що 24 листопада 2016 року о 14:25 годині за даними GPS-навігатора позивач на службовому автомобілі Ощадбанку разом зі старшим бригади та інкасатором здійснювали інкасацію публічного акціонерного товариства «Правекс Банк». Отримавши кошти в банку, самовільно відхилилися від маршруту та заїхали до магазину, вийшовши з автомобіля, позивач провів приватну розмову з механіком магазину (за даними GPS 5 хв. 30 сек.), після чого бригада повернулася на маршрут і продовжила роботу.

Наведені обставини і стали підставою для видання начальником філії обласного управління Ощадбанку наказу, яким позивача звільнено з займаної посади за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри, і який в подальшому оскаржував ся в суді.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач допустив несанкціоновану зупинку з відхиленням від маршруту, що є порушенням посадової інструкції інкасатора та інших нормативних актів Ощадбанку та підставою для звільнення його у зв'язку з втратою довіри.

З цими судовими рішеннями погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, висновки якого заслуговую на увагу для розуміння зазначеної підстави звільнення працівника.

ВС/КЦС зазначив, - пунктом 2 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довіри проводиться власником, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, перевезенням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

З огляду на теорію трудового права доречно зазначити, що системний аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Аналізуйте судовий акт: Законодавством встановлено гарантію обмеження звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років; їх звільнення можливе лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов'язкового працевлаштування (ВС/КАС, №820/11570/15,14.03.18)

Суд повинен з’ясувати чи було в момент видачі наказу про звільнення волевиявлення працівника, що оскаржив своє звільнення (ВС/КАС, справа №821/761/17, 11.07.18)

Звільнення за появу на роботі у нетверезому стані, належність і допустимість доказів алкогольного сп’яніння (ВС/КЦС, справа № 333/5649/16-ц, 25.07.18)

Передбачена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору з членом виконавчого органу не передбачає попереднього повідомлення, з'ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення (справа № 711/5711/16-ц, 07.02.18

Постанова

Іменем України

29 листопада 2018 року

м. Київ

справа №211/5910/16-ц

провадження № 61-31633св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року в складі судді Ніколенко Д.М. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Ощадний банк України» (далі - Ощадбанк) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що з 01 березня 2013 року до 08 грудня 2016 року він працював на посаді інкасатора-водія автотранспортних засобів сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей №6 відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії Дніпропетровського обласного управління Ощадбанку.

Наказом від 08 грудня 2016 року №3145-к його звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри. Підставою його звільнення став висновок службового розслідування від 07 грудня 2016 року за фактом порушення співробітниками Ощадбанку Положення про порядок організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей в установах Ощадбанку від 26 лютого 2008 року № 62 (далі - Положення № 62), оскільки співробітники під час виконання інкасації здійснили відхилення від маршруту та несанкціоновану зупинку. Вважає, що службове розслідування відносно нього проведене упереджено, не об'єктивно і звільнення на підставі втрати довіри є незаконним.

Посилаючись на викладене позивач просив суд поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 рудня 2016 року до дня винесення рішення по справі з розрахунку 3563,55 грн на місяць та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ 08 грудня 2015 року № 3145-к про звільнення ОСОБА_5 є законним, оскільки позивач допустив несанкціоновану зупинку з відхиленням від маршруту, що є порушенням посадової інструкції інкасатора та інших нормативних актів Ощадбанку та підставою для звільнення його у зв'язку з втратою довіри.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини у справі, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі наданих сторонами доказів.

30 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_5, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх судових інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи позивачу в позові суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Суди залишили поза увагою письмові пояснення працівників Ощадбанку про причини зупинки, яка була здійснена для вирішення питання про вжиття заходів щодо ремонту службового автомобіля.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

17 січня 2018 року від ПАТ «Державний ощадний банк України» до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшов відзив на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

30 січня 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що ОСОБА_5 01 березня 2013 року був прийнятий на посаду інкасатора-водія автотранспортних засобів сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії Дніпропетровське обласне управління Ощадбанку.

Висновком службового розслідування від 07 грудня 2016 року за фактом порушення співробітниками відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії Дніпропетровського обласного управління Ощадбанку Положення № 62, встановлено, що 24 листопада 2016 року о 14:25 годині за даними GPS-навігатора інкасатор-водій ОСОБА_5 на службовому автомобілі Ощадбанку разом зі старшим бригади ОСОБА_6 та інкасатором ОСОБА_7 здійснювали інкасацію публічного акціонерного товариства «Правекс Банк». Отримавши кошти в банку, самовільно відхилилися від маршруту та заїхали до магазину ФОП ОСОБА_8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_5, вийшовши з автомобіля, провів приватну розмову з механіком магазину (за даними GPS 5 хв. 30 сек.), після чого бригада повернулася на маршрут і продовжила роботу.

Наказом начальника філії Дніпропетровське обласне управління Ощадбанку від 02 грудня 2016 року № 5129 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсторонено від роботи.

Наказом начальника філії Дніпропетровське обласне управління Ощадбанку від 08 грудня 2016 року № 3145-к ОСОБА_5 звільнено з займаної посади за пунктом 2 статті 41 КЗпП Україниу зв'язку з втратою довіри.

Пунктом 2 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довіри проводиться власником, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, перевезенням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Відповідно до пункту 13.3 Положення № 62, інкасатор повинен знати і чітко виконувати вимоги нормативно-правових актів, які регламентують роботу з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, дотримуватись встановленого маршруту руху, не допускати необґрунтованих зупинок, не залишати кабіну автомобіля без дозволу старшого бригади.

Відповідно до пункту 13.7 Положення № 62 інкасатору під час роботи на маршрутах з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей працівникам бригади інкасації категорично забороняється вести розмови зі сторонніми особами, здійснювати зупинки на маршруті з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей (крім місць вимушених зупинок на виконання вимог правил дорожнього руху та працівників ДАІ), виконувати будь-які розпорядження, що не відповідають встановленим правилам з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей.

Пункт 2.1 посадової інструкції інкасатора водія автотранспортних засобів сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філіїДніпропетровське обласне управління Ощадбанку передбачає, що інкасатор повинен знати і чітко виконувати вимоги нормативно-правових актів, які регламентують роботу з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, дотримуватись встановленого маршруту руху, не допускати необґрунтованих зупинок, не залишати кабіну автомобіля без дозволу старшого бригади.

Установивши факт порушення позивачем посадової інструкції, Положення № 62 та Правил внутрішнього трудового розпорядку Ощадбанку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення його позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги про те, що суди залишили поза увагою письмові пояснення працівників Ощадбанку про причини зупинки, яка була здійснена для вирішення питання про вжиття заходів щодо ремонту службового автомобіля, не заслуговують на увагу, оскільки питання щодо ремонту автомобіля не входить в посадові обов'язки інкасатора-водія Ощадбанку.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Суди розглянули дану справу в межах заявлених позивачем вимог, на підставі наданих сторонами доказів та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.І. Крат