Залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання з підстав неявки позивача НЕ допускається (ВС/КЦС у справі № 752/21845/19 від 19.05.2021)

Фабула судового акту: Цивільне процесуальне законодавство як засоби, так би мовити, дисциплінування учасників справи визначає низку санкцій, які є ну дуже неприємними для таких порушників.

Так, наприклад, нормами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Однак внаслідок недоліків законодавчої техніки та невдалого формулювання даної норми неможливо визначити – на якій саме стадії процесу можливо застосувати такий санкційний вплив, оскільки цивільний процес визначає щонайменше дві стадії розгляду справи – підготовче засідання та розгляд справи по суті.

Відповідь на дане питання міститься у постанові Касаційного цивільного суду, яке запропоновано увазі читача.

У даній справі ухвалою суду першої інстанції позовну заяву під час підготовчого засідання було залишено без розгляду з підстав неявки позивача до суду без поважних причин.

Апеляційний суд із такими висновками не погодився, ухвалу скасував, а справу направив до місцевого суду для продовження її розгляду.

Відповідачем до Касаційного цивільного суду подано скаргу, яку вмотивовано тим, що у підготовчому провадженні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. При цьому ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про помилковість висновків апеляційного суду

Натомість КЦС із такими доводами не погодився і постанову суду апеляційного суду залишив без зміни.

Приймаючи таке рішення КЦС у своїй постанові послався на те, що підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті, що випливає з положень ст. 189 ЦПК України.

Згідно частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

При цьому ст. 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

Аналізуйте судовий акт: Чи можна залишити без розгляду позов з підстав неявки позивача на стадії підготовчого провадження? Відповідь надав Верховний Суд (ВС/КЦС у справі № 598/2250/19 від 10.02.2021).

Зловживання правом чи захист прав? Чи може залишення позову без розгляду бути зловживанням та підставою для стягнення судових витрат?(ВС/КЦС у справі №521/3011/18 від 14.01,2021 р.)

Наслідки пропуску строків звернення до суду у трудових спорах застосовуються судом навіть за відсутності заяви відповідача (ВС/КЦС у справі № 751/1198/18 від 02.12.2020)

Протокольні ухвали, тобто ті що не оформлені окремим документом, також оскаржуються в апеляційному порядку, якщо входять до переліку передбаченому ст. 353 ЦПК України ( ВС/КЦС у справі справа № 756/12128/15-ц від 23 вересня 2020 р.)

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 752/21845/19

провадження № 61-2696св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,

третя особа - реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, третя особа - реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., третя особа - реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві (далі - реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов`язання внести записи в державний реєстр речових прав.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на положення частини п`ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, вважав, що оскільки позивач не з`явилася у судові засідання двічі поспіль без поважних причин, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, а неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що справа призначалася у підготовче засідання неодноразово, проте відсутні докази про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті. З огляду на зазначене, положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у цьому випадку не підлягають застосуванню, оскільки позивач повторно не з`явилася в підготовче, а не в судове засідання.

При цьому суд апеляційної інстанції посилався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду м. Києва.

У квітні 2021 року справа № 752/21845/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» зазначає про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, як такого, що не відповідає нормам процесуального права. Так, у статті 200 ЦПК України зазначено, що у підготовчому провадженні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про помилковість висновків апеляційного суду у цій справі та Верховного Суду, викладених у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 щодо можливості залишення позову без розгляду лише у судовому, а не підготовчому засіданні.

Також ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» посилається як на підставу касаційного оскарження на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 200 ЦПК України у подібних правовідносинах у разі зловживання позивачем своїми правами та систематичної неявки в судове засідання.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., третя особа - реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов`язання внести записи в державний реєстр речових прав (а. с. 1-15, т. 1).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 15 січня 2020 року на 10 год. (а. с. 88, т. 1).

У судове засідання, призначене на 15 січня 2020 року на 10 год., з`явилися представник позивача та представник ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (а. с. 108-109, т. 1).

Підготовчий розгляд відкладено до 25 лютого 2020 року на 12 год. для ознайомлення з матеріалами справи представника відповідача (а. с. 109, т. 1).

21 лютого 2020 року від представника позивача Панича О. В. надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з його зайнятістю в іншому процесі (а. с. 125, 131, т. 1).

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про що була складена відповідна довідка. Підготовче судове засідання було відкладено на 06 квітня 2020 року на 14 год. (а. с. 168-169, т. 1).

06 квітня 2020 року розгляд справи не проводився у зв`язку з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої COVID-19, про що була складена відповідна довідка (а. с. 180, т. 1).

Наступне підготовче засідання було відкладено на 03 червня 2020 року на 12 год.

У матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення учасників справи на вказану дату.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про що була складена відповідна довідка. Підготовче судове засідання було відкладено на 08 липня 2020 року на 12 год., про що були сторони повідомлені (а. с. 189, т. 1).

У підготовчому засіданні 08 липня 2020 року були присутні представник позивача та представник відповідача. Судом оголошено перерву до 31 липня 2020 року на 10 год. для надання документів від приватного нотаріуса (а. с. 220-221, т. 1).

У підготовчому засіданні 31 липня 2020 року були присутніми представник позивача та представник відповідача. Розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2020 року на 16 год., про що були повідомлені представники сторін (а. с. 97, т. 3).

09 жовтня 2020 року від представника позивача Панича О. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі (а. с. 125, т. 3).

12 жовтня 2020 року в судове засідання учасники процесу не з`явились, про що була складена відповідна довідка. Наступний розгляд справи призначено на 27 листопада 2020 року. Позивач та представник позивача були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а. с. 128, т. 3).

25 листопада 2020 року від представника позивача надійшла заява про відкладення в зв`язку з хворобою адвоката Панича О. В. (а. с. 139, т. 3).

27 листопада 2020 року в судове засідання учасники процесу не з`явилися, про що була складена відповідна довідка (а. с. 146, т. 3).

У матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).

У вказаних справах Верховний Суд зробив висновок про застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходячи із комплексного аналізу норм процесуального права та з урахуванням положень статті 200 ЦПК України, а тому доводи касаційної скарги про відсутність відповідного висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах є безпідставними.

З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, встановивши, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.

Таким чином, Верховний Суд робить висновок про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 щодо можливості залишення позову без розгляду лише у судовому, а не підготовчому засіданні, колегія суддів відхиляє, оскільки аналіз змісту касаційної скарги свідчить про відсутність достатнього обґрунтування та мотивування необхідності відступлення від висновку щодо застосування вказаної норми права.

Крім того, як зазначалося вище, вказаний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, є сталим у практиці Верховного Суду.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду- без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді