Спадкоємцю обґрунтовано визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом у три місяці після смерті спадкодавця (ВС/КЦС, справа № 526/223/17, 13.12.18)

Фабула судового акта: В цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного, розглянувши касаційну скаргу іншого претендента на спадщину суду, залишив без змін рішення апеляційного суду, яким вимоги позивача були задоволені, - визначено йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення мотивоване тим, позивач вчасно звернувся до сільської ради з заявою щодо прийняття спадщини, яка була посвідчена секретарем сільської ради.

Верховний Суд зауважив, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенцією органів місцевого самоврядування є делеговані державою повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян в частині вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання. Ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені ст. 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту постанови Верховного Суду, той факт, що секретарем виконкому сільської ради не було повідомлено позивача про відсутність у секретаря ради права відкривати спадщину, у зв'язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам та відсутністю доступу до Спадкового реєстру, та визнання сільською радою позову, ця обставина була визнана такою, що створила об'єктивні труднощі для своєчасного прийняття позивачем спадщини за заповітом.

Щоправда, суд також надав на користь позивача оцінку періодам перебування позивача на амбулаторному лікуванні, зокрема і в тому числі, - в останні дні спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Нажаль, ґрунтовної оцінки діям, а точніше бездіяльності, місцевої влади, що фактично зумовили цю спірну ситуацію, судом не надано.

Аналізуйте судовий акт: Якщо нотаріусу не подані документи, які підтверджують місце відкриття спадщини, то спадщина відкривається за місцезнаходженням нерухомого майна спадкодавця (ВССУ від 7 вересня 2017р. у справі № 521/4123/16-ц)

Заповіт є одностороннім правочином і може бути визнаний судом нікчемним тільки при зазначенні в рішенні спеціальної підстави передбаченої ст. 1257 ЦК України (ВСУ від 6 вересня 2017р. у справі № 6-2424цс16)

ВС/КЦС: Безпорадний стан спадкодавця повинен підтверджуватися медичними документами, а не лише показаннями свідків, якщо існує спір за спадок між спадкоємцями (ВС/КЦС у справі № 200/21452/15-ц від 17 жовтня 2018 р.)

Постійне проживання закордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС № 592/9058/17-ц від 06.06.2018)

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 526/223/17

провадження № 61-29759 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Веприцька сільська рада Гадяцького району Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_7,

представник відповідача - ОСОБА_8,

третя особа - Гадяцька державна нотаріальна контора Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 червня

2017 року у складі судді Горошка А. М. та рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у складі суддів Триголова В. М., Дорош А. І., Кузнецової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області (далі - Веприцької сільської ради), в якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_9

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, у зв'язку з чим на належне йому майно відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарською будівлею, що розташований поАДРЕСА_1.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_9 за заповітом, складеним останнім 20 квітня 2012 року.

25 січня 2017 року позивач звернувся в Гадяцьку державну нотаріальну контору за оформленням спадщини та, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом відмовлено.

Позивач вважає, що пропустив даний строк з поважних причин, оскільки 06 липня 2016 року у межах встановленого законом шестимісячного строку він звернувся до Веприцької сільської ради зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 та написав заяву про прийняття спадщини. У зв'язку з наведеним вважав, що вчинив усі необхідні дії щодо відкриття спадщини після померлого ОСОБА_9 Крім того, послався на перебування у липні та серпні 2016 року на амбулаторному лікуванні.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 березня 2017 року залучено у якості співвідповідача у справі ОСОБА_7, як особи, яка подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини є неповажними.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом у три місяці після смерті спадкодавця ОСОБА_9

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що причини пропуску строку прийняття спадщини, вказані позивачем, є поважними, оскільки вчинені ним дії свідчать про наявність стійкого волевиявлення, спрямованого на прийняття спадщини, зважаючи на те, що він вчасно звернувся до Гадяцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, де під час оформлення заяви про наміри вступити у спадщину йому було роз’яснено зміст статей 1223 1231 1232 1268 1281 1282 1297 ЦК України, які містять правові наслідки, зумовлені вступом у спадщину, однак не містять чіткої вказівки на необхідність звернення до нотаріуса. З цих підстав позивач був впевнений, що вчасно і правильно виконав свій обов'язок по прийняттю спадщини. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що секретар виконавчого комітету Гадяцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області повідомляв позивача про відсутність у секретаря ради права відкривати спадщину, у зв'язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам та відсутністю доступу до Спадкового реєстру. Крім того, з наданих позивачем виписок із медичної картки вбачається, що він перебував на амбулаторному лікуванні з 11 липня 2016 року по 21 липня 2016 року та з 17 серпня 2016 року по 27 серпня 2016 року, тобто в останні дні спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Також суд врахував, що позов ОСОБА_4 визнано відповідачем - Веприцькою сільською радою Гадяцького району Полтавської області, а відповідач ОСОБА_7 не довела належними доказами наявність у неї спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_9

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалене ним рішення, а також рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення не передаючи справи на новий розгляд.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_7 вважає рішення суду першої інстанції правильним, а рішення апеляційного суду таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не відповідає положенням статей 1269 1270 1272 ЦК України, оскільки наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Під час роз'яснення секретарем Веприцької сільської ради позивачу положень статей щодо спадкування, були роз'яснені і положення статті 1297 ЦК України, частині якої зазначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що в свою чергу являється прямою вказівкою на обов'язок звернення позивача до нотаріуса.

Обставини, наведені у рішенні апеляційного суду, не свідчать про стійке волевиявлення ОСОБА_4, спрямоване на прийняття спадщини. ОСОБА_4 в період 11 липня 2016 року по 21 липня 2016 року та з 17 серпня 2016 року по 27 серпня 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні, а не стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим, навіть за таких обставин, на які він посилається, міг подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, в тому числі направити її поштою чи дати на іншу особу доручення для ведення справи по оформленню його спадкових прав на майно.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_7 Справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенцією органів місцевого самоврядування є делеговані державою повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян в частині вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Статтею 1 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Установлено, що позивач 06 липня 2017 року звернувся до Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області з заявою щодо прийняття спадщини, яка була посвідчена секретарем Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

При цьому, секретарем виконкому Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області не було повідомлено позивача про відсутність у секретаря ради права відкривати спадщину, у зв'язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам та відсутністю доступу до Спадкового реєстру.

Вказані обставини не заперечував відповідач Веприцька сільська рада Гадяцького району Полтавської області, представник якої під час розгляду справи визнала позов ОСОБА_4 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дав належну оцінку обставинам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у нього об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9, оскільки, як встановлено судом, він вчасно звернувся до Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, де під час оформлення заяви про наміри вступити у спадщину йому було роз’яснено зміст статей 1223 1231 1232 1268 1281 1282 1297 ЦК України, які містять правові наслідки, зумовлені вступом у спадщину, однак не містять чіткої вказівки на необхідність звернення до нотаріуса, у зв'язку з чим позивач був безумовно впевнений, що вчасно і правильно виконав свій обов'язок щодо прийняття спадщини, а його дії спрямовані і свідчать про її прийняття.

Також апеляційним судом надано об'єктивну оцінку періодам перебування позивача на лікуванні, зокрема і в тому числі в останні дні спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, не відповідають матеріалам справи та спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами, яким, у сукупності із зібраними доказами, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо неповажності причин пропуску строку для прийняття спадщини зводяться до необхідності переоцінки доказів.

Разом з тим, нова оцінка доказів у справі виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердились під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

В. С. Висоцьк В. В. Пророк І. М. Фаловська