Норми чинного законодавства не уповноважують ЦВК звільняти кандидатів від сплати грошової застави та надавати технічну допомогу з метою виправлення неточностей в поданих документах ВС/КАС, справа №855/6/19, 17.01.19)

Фабула судового акта: Напередодні президентських виборів ця судова справа є досить актуальною. ЦВК відмовила позивачу у реєстрації кандидатом на пост Президента України на чергових виборах через недотримання вимог Закону України «Про вибори Президента України». У постанові ЦВК, зокрема, зазначено, що позивач не заявив про самовисунення; до заяви не додав документа про внесення грошової застави у розмірі 2 млн. 500 тис. гривень; у заяві відсутня згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; до заяви не додано декларацію особи, автобіографії та передвиборної програми в електронному вигляді, фотографій розміром 4 х 6 см. Крім того, подана у паперовому вигляді автобіографія позивача також не містить низки обов’язкових відомостей. Позов мотивовано, зокрема, станом здоров’я позивача, а також тим, що саме Конституція України є актом, що підлягає переважному застосуванню над Законом України «Про вибори Президента», який встановлює правила виборчого процесу.

Не погодившись з цим рішенням , позивач звернувся до суду з вимогами зобов’язати ЦВК звільнити його від сплати грошової застави, допомогти виправити неточності в поданих документах та зареєструвати його кандидатом на пост Президента України на підставі Конституції України як норми прямої дії.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в повному обсязі, з чим погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначивши у свої постанові, зокрема таке.

Норми чинного законодавства не уповноважують ЦВК звільняти кандидатів від сплати грошової застави та надавати технічну допомогу з метою виправлення неточностей в поданих документах, а приписи ст. 19 ч. 2 Конституції України забороняють їй діяти на свій розсуд.

Вимоги скаржника зобов’язати ЦВК звільнити його від сплати грошової застави через стан його здоров’я, а також допомогти виправити неточності в поданих документах є безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства такої можливості не передбачено, в свою чергу органи державної влади мають діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

ВС/КАС також зауважив, що Конституція України лише декларує право особи бути обраним, в тому числі і на пост Президента України, а спосіб реалізації цього права визначається спеціальним Законом.

Аналізуйте судовий акт: Право голосу на виборах депутатів міської ради, міського голови мають громадяни України, які мають право голосу і належать до відповідної територіальної громади та постійно проживають у межах відповідного виборчого округу (ВС/КАС, справа №161/1657

Визнання неконституційною Постанови ВР АР Крим "Про проведення загальнокримського референдуму" (Рішення КС у справі №2 -рп/2014 від 14 березня 2014р.)

Суд: За підкуп виборців – РЕАЛЬНЕ позбавлення волі (Кілійський районний суд Одеської області № 502/945/18 від 03.12.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2019 року

м.Київ

справа №855/6/19

адміністративне провадження № А/9901/5/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковської К.М.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Рахнявського Б.Ю., Єзерської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (судді: Ганечко О.М., Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі №855/6/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

12 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), в якому, з урахуванням доповнення до позовних вимог, просив:

- скасувати постанову ЦВК від 11.01.2019 року № 49 «Про відмову ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року»;

- зобов'язати ЦВК: звільнити його від сплати грошової застави у розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень; допомогти виправити неточності в поданих документах, в тому числі і в електронному вигляді; зареєструвати його кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року, в зв'язку з чим забезпечити ОСОБА_1 доступ до телебачення та засобів масової інформації для ознайомлення виборців з його програмою; визнати Конституцію України актом, що підлягає переважному застосуванню над Законом України «Про вибори Президента».

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем протиправно було винесено оскаржувану постанову та відмовлено йому у реєстрації кандидатом на пост Президента України, оскільки він відповідає усім вимогам Закону. Підстави до відмови вважає формальними та такими, що можуть бути усунуті шляхом надання технічної допомоги працівниками ЦВК. Крім того, зазначає, що з огляду на його стан здоров'я та скрутне матеріальне становище він підлягає звільненню від внесення застави.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та доданих письмових заявах, просив їх задовольнити. Наполягав на замовному характері протидії його висуненню.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначені у відзиві, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Рішення вважають законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції 08 січня 2019 року позивач подав до ЦВК заяву із додатками для реєстрації кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви та доданих документів ЦВК постановою від 11.01.2019 року № 49 було відмовлено позивачу у реєстрації його кандидатом на пост Президента України.

Підставою до відмови стало недотримання позивачем під час звернення до ЦВК з метою реєстрації кандидатом вимог Закону України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 № 474-XIV (далі - Закон № 474-XIV) в частині повноти та змісту заяви, а також доданих документів, а саме: позивач не заявив про самовисунення; до заяви не додано документа про внесення у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави у розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень; у заяві відсутня згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації особи, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язання позивача в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні із зайняттям посту Президента України; до заяви не додано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року початку виборчого процесу (на паперових носіях та в електронному вигляді) за відповідною формою, автобіографії та передвиборної програми в електронному вигляді, фотографій розміром 4 х 6 см як на паперових носіях, так і в електронному вигляді.

Крім того, подана у паперовому вигляді автобіографія ОСОБА_1 не містить відомостей про громадянство, партійність, склад сім'ї, адреси місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомостей щодо наявності чи відсутності судимості. Анкета кандидата на пост Президента України не містить повної інформації щодо місця проживання на території України протягом десяти останніх перед днем виборів років, кваліфікації (за дипломом) та вченого звання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не вніс грошову заставу, у передбаченому Законом розмірі, а також порушив вимоги ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 48, п.4 ч. 1 ст. 51 Закону № 474-XIV, в частині дотримання форми подачі відповідних документів, - відмова ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року є законною, а відповідач діяв у порядку та спосіб, передбачений Законом. Крім того, зауважив, що норми чинного законодавства не уповноважують ЦВК звільняти кандидатів від сплати грошової застави та надавати технічну допомогу з метою виправлення неточностей в поданих документах, в тому числі і в електронному вигляді.

В решті похідних позовних вимог суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення, з огляду на їх передчасність та невідповідність основним засадам адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини шостої ст. 103 Конституції України, порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів Президента України, у тому числі порядок і умови висування та реєстрації кандидатів на пост Президента України, є Закон № 474-XIV.

Частиною 11 статті 18 Закону № 474-XIV кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, уповноважених представників реєструє ЦВК.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону ЦВК реєструє кандидата на пост Президента України за умови отримання, зокрема, таких документів:

1) анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто);

2) автобіографії особи, висунутої кандидатом на пост Президента України (на паперовому носієві та в електронному вигляді), обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку;

3) передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до дванадцяти тисяч друкованих знаків (на паперовому носієві та в електронному вигляді);

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 49 цього Закону;

5) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру відповідно до статті 50 цього Закону;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата на пост Президента України та сторінок, де зазначаються відомості про його місце проживання, відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні";

7) чотири фотографії кандидата на пост Президента України розміром 4 х 6 сантиметрів, а також дві фотографії кандидата на пост Президента України розміром 9 х 13 сантиметрів, на паперових носіях та в електронному вигляді.

Крім того, у відповідності до статті 48 Закону, громадянин України, який відповідно до статті 9 цього Закону може бути обраним Президентом України, особисто подає до ЦВК засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України, у якій має мають міститися згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 50 цього Закону, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

Згідно частини 1 статті 52 Закону, Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата на пост Президента України, зокрема, у разі: порушення встановленого цим Законом порядку висунення кандидата та відсутності документів, зазначених у статтях 48 або 51 цього Закону.

У справі встановлено та не заперечується сторонами, що під час звернення із заявою про реєстрацію кандидатом на пост Президента України ОСОБА_1 не було подано документа про внесення грошової застави, у відповідності до положень ст. 49 Закону № 474-XIV, а також не дотримано вимог Закону № 474-XIV щодо повноти та форми як заяви про реєстрацію, так і доданих до неї документів.

Вимоги скаржника зобов'язати ЦВК звільнити його від сплати грошової застави, через стан його здоров'я, а також допомогти виправити неточності в поданих документах, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства такої можливості не передбачено, в свою чергу органи державної влади мають діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того, враховуючи, що позивачем недотримано визначених Законом умов реєстрації, - не підлягає задоволенню й позовна вимога щодо зобов'язання ЦВК зареєструвати його кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03.2019 року.

Також Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що право, за захистом якого звертається особа, має бути реальним та існувати на момент звернення до суду.

Натомість, вимога про зобов'язання ЦВК забезпечити доступ до телебачення та засобів масової інформації для ознайомлення виборців з програмою ОСОБА_1 є передчасною, оскільки вказане питання може вирішуватись лише у відношенні до вже зареєстрованих кандидатів.

Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача визнати Конституцію України актом, що підлягає пріоритетному застосуванню порівняно із Законом № 474-XIV, колегія суддів зауважує, що стаття 38 Конституції України лише декларує право особи бути обраним, в тому числі і на пост Президента України, а спосіб його реалізації визначає Закон № 474-XIV.

Верховний Суд не вбачає жодних суперечностей між положеннями Конституції України та Закону № 474-XIV щодо умов та способу реалізації такого права.

Вказаний Закон неконституційним визнано не було.

Більш того, наведене позивачем формулювання вимоги не відповідає основним засадам адміністративного судочинства та не може бути належним способом захисту порушених прав, а тому, на переконання колегії суддів, підстави до задоволення позову у цій частині також відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та, як наслідок, відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законним та обґрунтованим, його висновки відповідають нормам матеріального та процесуального права, відповідно, підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271 272 273 278 310 316 321 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець