Спори щодо речових прав на майно громадських організацій, що є самостійними юридичними особа, відносяться до правовідносин у сфері господарювання і підвідомчі господарським судам (ВП ВС, № 915/1674/15, 22.01.19)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Спори щодо речових прав на майно громадських організацій, що є самостійними юридичними особа, відносяться до правовідносин у сфері господарювання і підвідомчі господарським судам (ВП ВС, № 915/1674/15, 22.01.19) - 0_60159000_1554183553_5ca2f58192e54.jpg

Фабула судового акта: Рішенням господарського суду позовні вимоги обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, що за своїм статусом є громадською організацією, звернулася з позовом до іншої - Громадської організації «Мисливець-Первомайськ», задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано рішення конференції останньої, викладене в деяких пунктах протоколу; зобов'язано відповідача відновити в органах державної реєстрації статут у раніше затвердженій редакції.

Постановою апеляційного господарського суду це рішення було скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки «спір виник між двома громадськими об'єднаннями зі статусом юридичної особи, які є непідприємницькими товариствами, з підстав виходу відповідача з підпорядкування позивача, і безпосередньо стосується прав фізичних осіб (мисливців і рибалок), що об'єдналися у громадські організації для захисту спільних інтересів, які не пов'язані з веденням підприємницької діяльності, тобто такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства».

З огляду на те, що судове рішення оскаржувалось відповідачем з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, ВС/КГС передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка касаційну скаргу задовольнила, рішення місцевого господарського суду скасувала, а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В постанові у справі ВП ВС зазначила, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір – господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як убачається з матеріалів справи, учасниками спірних правовідносин є окремі суб'єкти приватного права, зареєстровані як юридичні особи, і предметом позову – оскарження рішення, прийнятого органом юридичної особи - відповідача, позивачем, який не є членом відповідача як громадського об'єднання.

ВП ВС зазначила, що спори у відповідних правовідносинах є спорами щодо речових прав на майно самостійних юридичних осіб та щодо організаційних відносин у межах створення й діяльності юридичних осіб, що свідчить про належність їх до правовідносин у сфері господарювання.

З урахуванням викладеного ВП ВС констатувала, що висновки суду апеляційної інстанції щодо неправильного визначення цього спору як належного до розгляду судом господарської юрисдикції є помилковими, справа підлягає направленню на розгляд до апеляційного господарського суду.

Аналізуйте судовий акт: Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і інших осіб лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та відповідному законі (справа № 922/2110/16, 21.12.16)

Громадська організація може захищати в суді права як своїх членів, так й інших осіб лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає таке її право (ВГСУ, № 911/826/17, 15.11.18)

ОСББ є об’єднанням громадян, мета створення та діяльність якого пов’язані із забезпеченням і захистом прав співвласників будинку, а тому воно може звертатися до суду в інтересах своїх членів (ВС/КАС, № 815/219/17,24.03.18)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1674/15

Провадження № 12-276гс18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді - доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасника справи - представника відповідача - Черних О. В.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської обласної організації (далі - Обласна організація) Українського товариства мисливців і рибалок (далі - УТМР ) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2018 року (судді Таран С. В., Богатир К. В., Величко Т. В.) у справі № 915/1674/15 за позовом Обласної організації УТМР до Громадської організації «Мисливець-Первомайськ» (далі - ГО «Мисливець-Первомайськ»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_9, про визнання недійсним та скасування пунктів 1 - 3 рішення конференції Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, оформленого протоколом № 5 від 20 серпня 2012 року та зобов'язання вчинити певні дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2015 року Обласна організація УТМР звернулася до господарського суду з позовом до ГО «Мисливець-Первомайськ» про визнання недійсними та скасування пунктів 1-3 рішення Конференції Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, оформленого протоколом № 5 від 20 серпня 2012 року, та зобов'язання вчинити певні дії.

1.2. Справу суди розглядали неодноразово.

1.3. 26 серпня 2016 року позивач подав заяву, в якій виклав такі позовні вимоги: 1) визнати недійсними і скасувати рішення, вказані: у пункті 1 протоколу від 20 серпня 2012 року № 5 Конференції Первомайської районної організації Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок щодо зміни її назви на Первомайську районну громадську організацію «Мисливець»; у пункті 2 протоколу від 20 серпня 2012 року № 5 вказаної конференції, щодо внесення змін до статуту цієї організації і затвердження його нової редакції; у пункті 3 протоколу від 20 серпня 2012 року № 5 цієї Конференції щодо обрання головою ради Первомайської районної громадської організації «Мисливець» ОСОБА_9, про що Реєстраційна служба Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області в особі ЗавадськоїВ. Г. 28 вересня 2012 року зробила записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під номером 15241050011000393; 2) зобов'язати Громадську організацію «Мисливець-Первомайськ» відновити реєстрацію у органах державної реєстрації статуту Первомайської районної організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок у редакції, що була затверджена на конференції 23 травня 2010 року.

1.4. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 8 вересня 2016 року порушено провадження у справі за вимогою, викладеною у пункті 2 вказаної заяви, а саме: зобов'язати ГО «Мисливець-Первомайськ» відновити реєстрацію в органах державної реєстрації статуту Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок у редакції, що була затверджена на конференції від 23 травня 2010 року, та об'єднано її в одне провадження зі справою, котра розглядалася.

1.5. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Конференція Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, спірні рішення якої оскаржуються, фактично не проводилася; протокол про проведення цієї Конференції сфальсифіковано. На підставі спірних рішень, оформлених пунктами 1-3 протоколу від 20 серпня 2012 року № 5, змінені види діяльності та назву Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, а також статут останнього викладений в новій редакції, внаслідок чого відповідач фактично вийшов із Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок та привласнив її майно. Такими діями, на думку позивача, порушено його права та законні інтереси, якому, відповідно до статуту УТМР, підпорядкована Первомайська районна громадська організація всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок.

1.6. Ухвалою від 19 липня 2016 року суд залучив до участі у справі третіми особами, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ухвалою від 4 серпня 2016 року - третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_9

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано рішення Конференції Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, викладене в пунктах 1-3 протоколу від 20 серпня 2012 року № 5; зобов'язано ГО «Мисливець-Первомайськ» відновити в органах державної реєстрації статут Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок у редакції, затвердженій рішенням конференції Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, оформленим протоколом від 23 травня 2010 року № 4; постановлено стягнути кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору.

2.2.Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2018 року рішення Господарського суду Миколаївської області від 30 травня 2018 року скасовано, провадження у справі № 915/1674/15 закрито.

2.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що, зважаючи на характер правовідносин у справі, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо необхідності розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки ні позивач, ні відповідач не є господарськими товариствами у розумінні положень статті 79 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про господарські товариства», а тому правовідносини, що виникли, не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання пункту 4 частини першої статті 12Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на момент подання позову. Суд вказав, що спір виник між двома громадськими об'єднаннями зі статусом юридичної особи, які є непідприємницькими товариствами, з підстав виходу відповідача з підпорядкування позивача, і безпосередньо стосується прав фізичних осіб (мисливців і рибалок), що об'єдналися у громадські організації для захисту спільних інтересів, які не пов'язані з веденням підприємницької діяльності, тобто такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Крім того, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17,щодо визначення юрисдикції спору між членами громадської організації та самою організацією.

3. Короткий зміст касаційної скарги, надходження справи до Великої Палати Верховного Суду

3.1. 3 жовтня 2018 року позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2018 року, в якій просив скасувати вказану постанову, а справу передати на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

3.2. За доводами касаційної скарги апеляційний суд дійшов помилкового висновку про непідвідомчість спору судам господарської юрисдикції, помилково застосував до спірних правовідносин у цій справі правові висновки Верховного Суду у справі № 916/978/17, що не є подібною за суб'єктним складом та характером спору (спір між колишнім керівником об'єднання та самим об'єднанням), натомість у цій справі спір виник між двома юридичними особами щодо порядку створення відповідача.

3.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною шостою статті 302ГПК України.

3.4. Ухвалою від 28 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 915/1674/15 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

4. Позиція учасників справи

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення касаційної скарги та подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначивши, серед іншого, що спір у цій справі не можна віднести до юрисдикції господарського судочинства, враховуючи вимоги процесуального кодексу як на момент звернення до суду з позовом, так і чинного ГПК України, просив передати справу на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду та залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

5. Фактичні обставини, встановлені судом апеляційної інстанції

5.1. 21 жовтня 1992 року Міністерство юстиції України зареєструвало Українське товариство мисливців і рибалок; Шевченківська районна державна адміністрація м. Києва зареєструвала УТМР як юридичну особу.

5.2. Відповідно до положень статуту цього товариства, зареєстрованого Міністерством юстиції України, зі змінами від 6 жовтня 2010 року (далі - статут УТМР) єдину систему товариства складають Кримська республіканська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обласні, Київська міська, Севастопольська регіональна, районні, міжрайонні, міські, первинні організації.

5.3. Відповідно до пункту 4.6 статуту УТМР вищим керівним органом Кримської республіканської, обласної, Київської міської, Севастопольської регіональної, районної, міжрайонної, міської організації Товариства є Кримська республіканська, обласна, Київська міська, Севастопольська регіональна, районна, міжрайонна, міська конференції, які скликаються один раз на 7 років. Позачергові або дострокові конференції, при необхідності, можуть скликатися за рішенням Всеукраїнської, Кримської республіканської, обласної, Київської міської, Севастопольської регіональної, районної, міжрайонної, міської ради УТМР або з ініціативи не менше 1/3 відповідно первинних чи районних організацій. Норми представництва, час, місце скликання і порядок денний звітно-виборних конференцій встановлюються відповідними радами не пізніше ніж за два місяці до їх початку. Конференція правомочна, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів. Повноваження делегатів конференцій зберігаються на весь період до проведення наступної звітно-виборної конференції.

5.4. 25 травня 1993 року згідно із положеннями статуту УТМР зареєстрований позивач з присвоєнням коду ЄДРПОУ 03928375, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25 червня 2008 року зроблено відповідний запис.

5.5. 1 грудня 1999 року зареєстровано Первомайську районну організацію Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, якій присвоєно код ЄДРПОУ 20870341, про що видано свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян, яка є місцевим осередком УТМР.

5.6. Відповідно до пункту 1.1 статуту Первомайської районної організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, зареєстрованого Первомайським районним управлінням юстиції 31 серпня 2010 року (далі - статут ПРО ВГО УТМР), районна організація є місцевим осередком Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського, мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захисту спільних інтересів. Діяльність організації будується на основі добровільності членства, виборності керівних органів, підзвітності їх перед членами організації і дотримання статутних положень її діяльності, що поширюється на територію Первомайського району Миколаївської області і здійснюється відповідно до Конституції України та Закону України «Про об'єднання громадян». Організація здійснює ведення мисливсько-рибальського господарства в угіддях, наданих в користування згідно з чинним законодавством України. В разі припинення діяльності УТМР, районна організація вважається самостійним товариством.

5.7. Пунктом 1.2 статуту ПРО ВГО УТМР передбачено, що організація є юридичною особою, має майно і самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку і штамп зі своїм найменуванням. Організація здійснює свою діяльність, керуючись своїм статутом та статутом УТМР (пункт 1.3 статуту ПРО ВГО УТМР).

5.8. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 статуту ПРО ВГО УТМР вищим керівним органом організації є районна конференція, яка скликається один раз на 5 років. Позачергові або дострокові конференції за необхідності можуть скликатися за рішенням Всеукраїнської, обласної, районної ради УТМР або з ініціативи не менше 1/3 первинних організацій.

5.9. Відповідно до пункту 8.1 статуту ПРО ВГО УТМР зміни та доповнення до статуту організації вносяться за рішенням конференції простою більшістю голосів від числа присутніх делегатів.

5.10. 20 серпня 2012 року на Конференції Первомайської районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок були прийняті рішення: 1. Про зміну назви Первомайської районної організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок на Первомайську районну громадську організацію «Мисливець»; 2. Про внесення змін до статуту Первомайської районної організації Всеукраїнської громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок у зв'язку зі зміною назви організації на Первомайську районну громадську організацію «Мисливець» та затвердження його в новій редакції; 3. Про обрання головою Ради Первомайської районної громадської організації «Мисливець» ОСОБА_9 на 7 років. Вказані рішення оформлені протоколом № 5 від 20 серпня 2012 року.

5.11. 14 липня 2015 року Реєстраційна служба Первомайського міськрайонного управління юстиції на підставі заяви Первомайської районної громадської організації «Мисливець» провела державну реєстрацію змін її назви. Нова назва об'єднання - ГО «Мисливець-Первомайськ».

5.12. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач входить у структуру УТМР та є його місцевим осередком, проте внаслідок прийняття оспореного рішення він вийшов з підпорядкування позивача та УТМР всупереч положенням статутів та приписам Закону України «Про об'єднання громадян», використавши для свого створення майно, надане йому в користування позивачем.

5.13. Відповідач подав заяву про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

6. Мотиви, якими керується Велика Палата Верховного Суду, та застосоване нею законодавство

6.1. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

6.2. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

6.3. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

6.4. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.

6.5. За статтею 1 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.6. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України, відповідно до частин першої-третьої якої як господарську діяльність розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

6.7. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

6.8. Водночас за змістом статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

6.9. Тобто, за загальним правилом, у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 19 ЦПК України у редакції від 3 жовтня 2017 року.

6.10. Отже для визначення юрисдикції цього спору слід керуватися критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

6.11. За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

6.12. За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

6.13. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

6.14. Частина третя статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) визначає громадську організацію як «громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи», тобто це одна з організаційно-правових форм громадських об'єднань в Україні.

6.15.Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

6.16. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п'ята статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).

6.17. Одним із принципів утворення та діяльності громадського об'єднання є відсутність майнового інтересу, тобто, члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання»).

6.18. Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту, громадського об'єднання, який має, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.

6.19. Відповідно пунктами 3.8-3.11. статуту УТМР визначений порядок застосування заходів громадського впливу до членів товариства та порядок оскарження ними таких заходів; а пунктом 1.3 статуту визначено наявність у товаристві районних, міжрайонних, міських організацій-юридичних осіб, які входять до єдиної системи товариства, однак не є членами товариства.

6.20. Звертаючись із позовом, позивач вказував на порушення його майнових прав, які полягають у здійсненні за наслідками прийняття спірного рішення відповідачем своєї діяльності на базі майна позивача та УТМР, однак як громадського об'єднання не підпорядкованого позивачу та органам УТМР, не здійснюючи сплату внесків або подання звітів про свою господарську діяльність, всупереч положенням статуту УТМР, які регулюють організаційно-правові відносини у товаристві, та порушуючи його майнові права.

6.21. Як убачається з матеріалів справи учасниками спірних правовідносин є окремі суб'єкти приватного права, зареєстровані як юридичні особи, і предметом позову є оскарження рішення, прийнятого органом юридичної особи - відповідача, позивачем, який не є членом відповідача як громадського об'єднання.

6.22. Спори у відповідних правовідносинах є спорами щодо речових прав на майно самостійних юридичних осіб та щодо організаційних відносин у межах створення та діяльності юридичних осіб, що свідчить про належність їх до правовідносин у сфері господарювання.

6.23. З урахуванням викладеного висновки суду апеляційної інстанції щодо неправильного визначення цього спору як належного до розгляду судом господарської юрисдикції є помилковими.

6.24. Водночас слід відзначити, що суд апеляційної інстанції неправильно послався у спірних правовідносинах на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17, адже спір у вказаній справі виник у громадської організації з фізичною особою - її членом та колишнім керівником громадської організації і правовідносини у цих справах не є подібними, зважаючи на різний суб'єктний склад учасників спору та зміст спірних правовідносин.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

7.2. Таким чином, перевіривши застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених ним обставин та в межах доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанцій та направлення справи для здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду першої інстанції. Враховуючи викладене, касаційна скарга Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню на розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Щодо судового збору

8.1. Оскільки справа направляється для продовження розгляду, розподіл коштів, сплачених за подання касаційної скарги, має бути здійснено після вирішення спору в цій справі відповідно до його результатів.

Керуючись статтями 308, 310, 314, 315 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2018 року задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2018 року у справі № 915/1674/15 скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписи:

3652
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0