Володію ділянкою, а які корисні копалини можу добувати

Зміст:

• Які корисні копалини можна видобувати зі своєї ділянки: що про це говорить Закон
• Видобуток корисних копалин на садовій земельній ділянці: умови
• Які корисні копалини можна видобувати зі своєї ділянки
• Питання щодо підземної води

Багатьом на праві власності належить земельна ділянка. А чи знали ви, які цінності та ресурси можна з неї видобувати? Напевно, кожен колись запитував: “які корисні копалини можу добувати на своїй ділянці?” або який порядок та правила добування копалин на своїй ділянці? Так ось, юридичний портал Протокол пропонує Вашій увазі консультацію із відповідями на такі запитання.

Користуйтеся консультацією: Обмін земельної ділянки – порядок укладання договору

Які корисні копалини можна видобувати зі своєї ділянки: що про це говорить Закон

Стаття 23 Кодексу України “Про надра” встановлює право землевласників та землекористувачів на видобуток корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей.

Таке ж право землевласників та землекористувачів гарантується і пунктом г) ч. 1 ст. 90 та п. в) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України. Але такими нормами передбачено право користування для власних потреб багатьма цінними ресурсами землі та, на відміну від Кодексу “Про надра”, не місцевими копалинами, а загальнопоширеними корисними копалинами (окремий перелік яких на законодавчому рівні не затверджено).

Слід зазначити, що законодавством передбачено відповідальність як адміністративну - за самовільне використання надр, порушення порядку видобутку надр (ст. 47 58-1 КУпАП), так і кримінальну (ст. 240 Кримінального кодексу України) - з можливістю покарання у вигляді позбавлення волі на досить тривалий термін.

Видобуток корисних копалин на садовій земельній ділянці: умови

Protocol звертає увагу, що для того, щоб законно і без спеціального дозволу видобувати корисні копалини на своїй ділянці, необхідно дотримуватися таких умов:

• бути законним власником чи користувачем цієї земельної ділянки;
• робити "розкопки" можна на глибині не більше 2 метрів;
• "розкопки" стосуються лише дозволених копалин, про які читайте нижче.

Окремо слід зазначити, що якщо видобуток копалин здійснюється певними спеціальними технічними засобами, застосування яких може пошкодити довкілля, то потрібно узгоджувати їхнє використання з органами місцевої влади.

Користуйтеся консультацією: Як усунути перешкоду у користуванні земельною ділянкою

Які корисні копалини можна видобувати зі своєї ділянки

Юридичний інтернет-ресурс “Протокол” зазначає, що можна видобувати лише копалини місцевого значення та ще торф.

До таких копалин місцевого значення належать:

• вапняк, гіпс, гажа, сапропель - як сировина для хімічних меліорантів ґрунтів;
• гіпс, вапняк, крейда – як сировина для будівельного вапна та гіпсу;
• пісок - як сировина піщано-гравійна;
• суглинок та супісків – як сировина цегляно-черепична;
• інші корисні копалини, які не включені до списку корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, видобуток піску на своїй ділянці можливий у тому випадку, якщо його "копати" як просту піщану сировину.

На відміну від піску, видобуток глини у себе на ділянці практично не можливий без наявності спеціального дозволу, оскільки глина є в переліку копалин загальнонаціонального значення залежно від напряму її використання.

У той самий час, глина вважається загальнопоширеною з корисними копалинами, що можна простежити зі змісту ст. 18 Закону України "Про фермерське господарство".

Так, категорично не можна без спеціального дозволу видобувати глину, якщо вона видобувається як сировина:

• вогнетривка;
• формувальна та для оздоблення залізорудних концентратів;
• для мінеральних пігментів;
• цементна;
• петрургічна та для легких заповнювачів бетону.

Напрямок родовища копалин загального призначення, зокрема глини, визначається рішенням Державної комісії із запасів корисних копалин.

Якщо є потреба у видобутку копалин загальнонаціонального призначення та, відповідно, отримання спеціального дозволу на це, такий дозвіл видається Держгеонадрами у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 р.

Protocol також зазначає, що якщо раптом власник земельної ділянки випадково знайшов на своїй ділянці цінну копалину, наприклад, золото або янтар, то для того, щоб їх "копати" він повинен повідомити про це Держгеонадра і отримати спеціальний дозвіл. Крім того, у такому разі, людина за угодою з Держгеонадрами має право подавати свою земельну ділянку як родовище копалин. З цього приводу слід зазначити, що значення родовища копалин наведено в ст. 5 Кодексу “Про надра”, відповідно до положень якої, родовище - це накопичення мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод та газів, на дні водойм, які придатні для промислового використання (за якістю, умовами залягання та кількістю). Виявлене родовище буде внесено до Державного фонду родовищ копалин країни, що є частиною Держфонду надр.

Найцікавіше в тому, що виявивши цінні копалини та повідомивши про це, “знахідник” може отримати статус першовідкривача родовища та відповідну винагороду згідно зі ст. 41 Кодексу “Про надра” та Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин.

Питання щодо підземної води

Стаття 23 Кодексу "Про надра" встановлює право на видобуток такої води без спеціального дозволу, якщо:

• обсяг видобутку з кожного водозабору не перевищує 300 кубічних метрів на добу;
• підземна вода видобувається не для виробництва фасованої питної води;
• вода не відноситься до мінеральних вод;
• не завдається шкоди довкіллю.

Слід зазначити, що у цій статті також передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники (частка сільгоспвиробництва яких за останній рік становить не менше 75 відсотків) на земельних ділянках, що у їхньому розпорядженні та користуванні, можуть з метою такого виробництва, у господарсько-побутових цілях, добувати підземну воду практично без обмеження обсягом.

Якщо у Вас ще залишилися питання та потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Колотуха Катерина

Джерело: юридичний ресурс Протокол