На МКС немає пральної машини: ось що астронавти роблять з брудним одягом

Міжнародна космічна станція перебуває в безперервній пілотованій експлуатації з листопада 2000 року. За цей час станцію відвідали понад 280 астронавтів із більш ніж двадцяти країн, і кожен із них стикався з тією самою практичною проблемою – їхній одяг бруднився.

У Space Daily розповіли, що астронавти на МКС роблять із брудним одягом, враховуючи те, що там немає пральної машини. За минулі десятиліття було розроблено одне з найнесподіваніших рішень цієї проблеми.

Зазначається, що NASA та "Роскосмос" придумали, що робити астронавтам із брудним одягом. Рішення виявилося досить простим – одяг поміщають у вантажну капсулу, після чого він згорає під час повернення на Землю.

У виданні пояснили, що на МКС немає пральної машини через відсутність води. На борту космічної станції кожна крапля води – цінний ресурс, який або доводиться доставляти з Землі з витратами на запуск приблизно в 10 000 доларів за кілограм, або вилучати й переробляти з сечі, поту та повітря, що видихається членами екіпажу, за допомогою системи очищення, яка безперервно працює у фоновому режимі.

МКС переробляє приблизно 90 % води, що утворюється всередині неї, що значно перевищує показники будь-якої аналогічної промислової системи переробки на Землі. Але навіть за такого рівня переробки додавання пральної машини до потреб станції у воді призвело б до споживання такої кількості додаткової води за один цикл, що це кардинально змінило б економіку постачання.

У виданні підкреслили, що всі астронавти носять речі рівно стільки, скільки це розумно можливо. Наприклад, спортивний одяг служить приблизно два тижні, оскільки кожному астронавту необхідно щодня виконувати щонайменше одну годину фізичних вправ, щоб уникнути втрати кісткової та м’язової маси в умовах мікрогравітації.

У виданні додали, що частота заміни нижньої білизни залежить від кожного члена екіпажу. У тканині немає нічого особливого з технічної точки зору.

У виданні розповіли, що як тільки предмет одягу досягає кінця свого терміну служби, він потрапляє в систему утилізації відходів станції разом з упаковкою, харчовими відходами, застарілим обладнанням і звичайним сміттям. Відходи пакуються у мішки, заклеюються скотчем і зберігаються на тому вантажному кораблі, який у даний момент пристикований до станції.

Зазвичай вантажні кораблі є одноразовими, тобто їх запускають із Землі, заповненими вантажами, розвантажують на станції, заповнюють сміттям, відстиковують, а потім навмисно спускаються з орбіти над Тихим океаном, де згорають у верхніх шарах атмосфери під час падіння. Капсула "Dragon" компанії SpaceX є винятком. Вона багаторазова і повертається на Землю цілою та неушкодженою за допомогою парашута, приводнившись у Тихому океані.

Одяг носять доти, доки він не стане непридатним для носіння. Його упаковують у будь-який вантажний корабель, у якого найближчим часом заплановано відліт. І цей вантажний корабель, на своїй заключній траєкторії повернення через верхні шари атмосфери, на мить стає видимою смугою світла в нічному небі, перш ніж усе це згорить дотла над Тихим океаном.

Раніше в Space Daily розповіли, як пройшов експеримент NASA з вирощування гострого перцю в космосі. Перець чилі вирощували на Міжнародній космічній станції понад чотири місяці.

У червні 2021 року на станцію доставили 48 знезаражених насінин перцю сорту Hatch – звичайного польового сорту з долини Ріо-Гранде в Нью-Мексико, а не спеціально виведеної карликової рослини для контейнерів. 12 липня астронавт Шейн Кімбро посадив насіння в камеру для культивування рослин – за розміром вона нагадувала досить велику мікрохвильову піч.

Як показали результати, з усіх паростків залишили лише чотири – саме стільки могла "прогодувати" камера до повного дозрівання плодів.