Витяги із списків та довідки, видані ЖБК, не є тими документами, до яких допускається застосування конструкції недійсності, тому визнання їх недійсними - є неналежним способом захисту прав та інтересів (ВС КЦС №686/4698/20 від 01.06.2022 р.)

Фабула судового акту: Асоційований член ЖБК звернувся до суду із позовом до ЖБК та іншого члена, про визнання недійсними правовстановлюючих документів, договору про сплату пайових внесків, скасування державної реєстрації, визнання права власності, зобов'язання вчинення дій. Позов мотивований тим, що між ним і ЖБК було укладено договір про сплату пайових внесків, за умовами якого ЖБК зобов`язувався організувати будівництво житлового будинку, здати його в експлуатацію, передати у власність позивачу нежитлове приміщення, обумовлене договором. Сторонами погоджено що вартість будівництва 1 кв. м, в розмірі 8 000 грн, що є остаточною та перегляду не підлягає, а загальна площа нежитлових приміщень, які зобов`язувався побудувати ЖБК, становить 227,07 кв. м. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, сплативши повну суму. Після прийняття будинку в експлуатацію ЖБК повідомило, що площа профінансованих приміщень більша, ніж встановлено договором, на 14,33 кв. м, у зв`язку із чим позивачем здійснено доплату (по встановленій ціні у 8 тис з 1 кв.м., хоча ЖБК просило 23 тис грн.).

Після цього, позивач отримав дев`ять комплектів документів, згідно з якими загальна площа нежитлових приміщень становить 228,5 кв. м. На його думку - таке зменшення площі переданих у його власність нежитлових приміщень відбулося внаслідок протиправного зменшення площі приміщень 7Т та 8Т та додатково обладнано приміщення на поверховому плані 11-1, яке незаконно передано у власність іншому члену ЖБК.

Тому позивач просив - окрім іншого - визнати недійсними правовстановлюючі документи відповідача (власника приміщення 11-1), а саме: витяги зі списку ЖБК, довідки ЖБК, договір із ЖБК - та скасувати державну реєстрацію права власності, зобов`язати ЖБК демонтувати внутрішні перегородки, а також, визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення 7Т і 8Т у незменшеному розмірі.

Судом першої інстанції, рішення якого підтримано апеляційною - у задоволені позову відмовлено. Твердження позивача що за рахунок зменшення загальної площі нежитлових приміщень 7т та 8т утворено приміщення № 11, суди визнали безпідставними, бо будівництво здійснювалося на підставі погодженого проекту, в якому ще в червні 2014 року передбачено приміщення, яке розташоване між приміщеннями, нумерація яких відповідає розташуванню приміщень 7т та 8т. Позивач подав касаційну скаргу.

ВС КЦС вирішив, що позивач застосував неналежний спосіб захисту, тому у задоволені позову йому відмовив. ВС мотивував наступним:

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

ВС застосував наступні висновки: цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При розгляді справи суд має з'ясувати:

• чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;
• чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача;
• чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Отже у цій справі: ВС КЦС зробив висновок - що по своїй суті витяги із списків та довідки, видані ЖБК, не є тими документами, до яких законодавець допускає застосування конструкції недійсності, що має бути направлена на недопущення або присікання порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлення. Тому визнання недійсними витягів із списку та довідок, виданих ЖБК, є неналежним способом захисту прав та інтересів.

Аналізуйте судовий акт: Вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ не є належним способом захисту прав співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ (ВС КГС №911/1053/20від 07.07.2021 р.);

Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, як і порушення суб'єктивного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (ВС КЦС, № 523/7609/17 від 11.08.2021р.;

Роз'яснення нотаріусом суті укладеного договору (зокрема, що це купівля-продаж, а не довічне утримання) не є безумовною підставою для відмови у визнанні його недійсним (ВС КЦС справа № 578/817/20 від 10.11.2021 р.);

Наявність підстав визнання шлюбного договору недійсним, наприклад, така підстава як “надзвичайно невигідне матеріальне становище” іншої сторони - має встановлюватися саме на момент вчинення договору (ВС КЦС справа №755/5802/20 від 10.05.2022 р.).

Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 686/4698/20

провадження № 61-5079св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Житлово-будівельний кооператив «Гранд Палас», ОСОБА_2 ,

третя особа - Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня

2020 року у складі судді Бондарчук В. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів:Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд Палас» (далі - ЖБК «Гранд Палас»), ОСОБА_2 , третя особа - Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання недійсними правовстановлюючих документів, договору про сплату пайових внесків, скасування державної реєстрації, визнання права власності, зобов`язання вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 серпня 2013 року між ним та ЖБК «Гранд Палас» укладено договір про сплату пайових внесків, за умовами якого відповідач зобов`язувався організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення, обумовлене договором. Сторонами погоджено орієнтовну площу, форму, місце розташування нежитлових приміщень, які зобов`язувався профінансувати асоційований член кооперативу. Згідно з пунктом 1.6 договору вартість будівництва 1 кв. м, визначена в розмірі 8 000 грн, є остаточною та перегляду не підлягає. Відповідно до пункту 1.8 договору про сплату пайових внесків загальна площа нежитлових приміщень, які зобов`язувався побудувати ЖБК «Гранд Палас», становить 227,07 кв. м. Він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, сплативши ЖБК «Гранд Палас» 1 816 560 грн. 10 квітня

2017 року житловий будинок по АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію. 26 квітня 2017 року його повідомлено про те, що площа профінансованих приміщень більша, ніж встановлено договором, на 14,33 кв. м, у зв`язку із чим ним здійснено доплату в сумі 114 640 грн.

В листопаді 2018 року він отримав дев`ять комплектів документів, згідно з якими загальна площа нежитлових приміщень становить 228,5 кв. м. Таке зменшення площі переданих у його власність нежитлових приміщень відбулося внаслідок протиправного зменшення площі приміщень 7Т та 8Т та додатково обладнано приміщення на поверховому плані 11-1, яке незаконно передано у власність ОСОБА_2 .

Позивач просив:

визнати недійсними правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення 11-1, належне ОСОБА_2 , а саме: витяг зі списку 7Т від

01 березня 2018 року, довідку 7т від 01 березня 2018 року, видані ЖБК «Гранд Палас»,

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від

14 листопада 2018 року на нежитлове приміщення № 7т площею 15,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 28913845;

визнати недійсними витяг зі списку 8т від 01 березня 2018 року, довідку 8т від 01 березня 2018 року, видані ЖБК «Гранд Палас»,

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від

13 листопада 2018 року на нежитлове приміщення № 8т площею 18,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 28908608;

визнати недійсними довідку № 11 від 05 вересня 2019 року та витяг зі списку членів ЖБК «Гранд Палас», договір № 11 про сплату пайових внесків від

28 грудня 2015 року, укладений між ЖБК «Гранд Палас» та ОСОБА_2 ,

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 від

24 вересня 2019 року на нежитлове приміщення № 11 площею 23,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 33422991;

зобов`язати ЖБК «Гранд Палас» демонтувати внутрішні перегородки;

визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення 7Т площею 21,9 кв. м та 8Т площею 25,6 кв. м.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

РішеннямХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановоюХмельницького апеляційного суду від 02 березня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили із того, щоумови договору на пайову участь, укладеного з ОСОБА_1 28 серпня 2013 року, ЖБК «Гранд Палас» виконані, а саме збудовано нежитлові приміщення, здано їх в експлуатацію з перевищенням площі обумовленої договором, які на підставі відповідних актів передані позивачу.

Твердження ОСОБА_1 , що за рахунок зменшення загальної площі нежитлових приміщень 7т та 8т утворено приміщення № 11, є безпідставними. Будівництво здійснювалося на підставі погодженого проекту, в якому ще в червні 2014 року передбачено приміщення, яке розташоване між приміщеннями, нумерація яких відповідає розташуванню приміщень 7т та 8т. Таке приміщення наявне і при здачі будинку в експлуатацію в квітні 2017 року. Відповідно до поверхового плану, складеного після здачі будинку в експлуатацію, приміщення 11 також було зменшено у площі з 24,4 кв. м до 23,3 кв. м.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що під час будівництва змінено конфігурацію приміщень 7т і 8т та за рахунок зменшення їх площі та утворене приміщення № 11.

Позивачем не доведено, що оскаржувані правочини не відповідають вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, іншим вимогам закону або порушують його законні права та інтереси.

Аргументи учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; стягнути судові витрати з відповідачів.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що внаслідок протиправного зменшення належних позивачу приміщень 7Т та 8Т ЖБК «Гранд Палас» між зазначеними приміщеннями облаштував додаткове приміщення 11Т, яке не передбачено умовами договору, укладеного з позивачем про сплату пайових внесків, та продав це новостворене приміщення ОСОБА_2 . Суди в порушення приписів статей 509; 526; 629 ЦК Українипогодили ухилення ЖБК «Гранд Палас» від виконання умов договору про сплату пайових внесків. Тому висновки судів не відповідають обставинам справи.

Відмова судів у задоволенні вимог про визнання недійсним договору про сплату пайових внесків, укладеного між ЖБК «Гранд Палас» та ОСОБА_2 , не відповідає нормам статей 203 215 ЦК України. Предметом цього договору є нежитлове приміщення, яке було предметом договору, укладеного між позивачем та «ЖБК «Гранд Палас». ЖБК «Гранд Палас» не мав правових підстав укладати на те ж саме приміщення договір про сплату пайових внесків з ОСОБА_2 . Тому зміст укладеного між ЖБК «Гранд Палас» та ОСОБА_2 договору про сплату пайових внесків не відповідає вимогам статей 509 526 629 ЦК України. Внаслідок цього порушуються права позивача, оскільки через укладання договору про сплату пайових внесків від 28 грудня 2015 року виникає друга особа, яка претендує на приміщення, за будівництво якого сплатив позивач. Оскаржені судові рішення не відповідають положенням статті 55 Конституції України, оскільки вони не захистили порушене право власності позивача на частину сплаченого ним на користь ЖБК «Гранд Палас» нежитлового приміщення площею 12.9 кв. м.

Суди не врахували висновки Верховного Суду у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 643/13788/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, в яких зазначено, що згідно зі статтею 629 ЦК Україниобов`язковість договору є одним із фундаментів на якому базується цивільне право. Уклавши договір, сторони набувають не лише суб`єктивні права, а і обов`язки, які вони мають виконувати.

Рішення судів в порушення вимог статей 263 265 ЦПК Україниє необґрунтованими. В оскаржених судових рішеннях відсутні будь-які посилання на приписи чинного законодавства, за якими позивач може бути позбавлений права власності на майно, за яке він в повному обсязі сплатив ЖБК «Гранд Палас» грошові кошти.

В судовому рішенні суду першої інстанції відсутнє будь-яке правове обґрунтування пропозиції суду позивачу щодо можливості стягнення з ЖБК «Гранд Палас» зайво сплачених пайових внесків. Такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам судової справи, оскільки доплачені позивачем кошти в сумі 114640 грн є виконанням позивачем умов пункту 1.8 укладеного договору

У травні 2021 року ЖБК «Гранд Палас» подав до суду відзив, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що нежитлові приміщення 7т і 8т в будинку АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності позивачеві, а тому додаткового визнання на них права власності не потребується, оскільки таке право власності ніким не оспорюється.

Право власності, зареєстроване за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 11, жодним чином не стосується та не порушує права позивача. Матеріали справи підстав протилежного не містять.Твердження ОСОБА_1 , що за рахунок зменшення загальної площі нежитлових приміщень 7т та 8т утворено приміщення № 11, є безпідставними. Належними та допустимими доказами встановлено, що будівництво здійснювалося на підставі погодженого проекту, в якому ще в червні 2014 року передбачено приміщення, яке розташоване між приміщеннями, нумерація яких відповідає розташуванню приміщень 7т та 8т. Таке приміщення було наявне і при здачі будинку в експлуатацію в квітні

2017 року.

Ні витяг зі списку членів кооперативу, ні довідка про сплату пайового внеску не породжує жодних правових наслідків, а тому в позовній заяві не визначено як саме відповідачами порушується та не визнається право позивача, про захист якого заявлено у позові, у зв`язку з цим не визначено, яким чином воно буде поновлене саме відповідачами у разі задоволення позовних вимог.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК Українидля відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від

11 лютого 2019 року у справі № 643/13788/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 28 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Гранд Палас» укладено договір № 2Т-10Т про сплату пайових внесків у ЖБК «Гранд Палас», за умовами якого відповідач зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати його в експлуатацію, передати у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку (пункт 1.1 договору) (а. с. 11-12).

Згідно пункту 1.8 договору визначено, що остаточний розрахунок пайового внеску (вартості нежитлового приміщення), зазначеного в даному договорі, здійснюється згідно фактично побудованої площі нежитлового приміщення після замірів уповноваженої особи або організації (а. с. 11).

У пункті 1.6 договору визначено, що вартість будівництва квадратного метра нежитлового приміщення на момент укладення договору становить 8 000 грн, яка є остаточною та перегляду не підлягає (а. с. 11).

Відповідно до пункту 1.9 договору визначено, що нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі, загальна площа згідно проекту 227,07 кв. м. План та розміщення приміщення на поверсі додані до договору (а. с. 11).

ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив кошти в сумі 1 816 560 грн (а. с. 14 - 23).

Згідно з декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 10 квітня

2017 року завершено будівництво будинку по

АДРЕСА_1 та прийнято його в експлуатацію (а. с. 13).

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 направлено лист, в якому ЖБК «Гранд Палас» повідомив, що вартість 1 кв. м., у зв`язку із значним подорожанням енергоносіїв, будівельних матеріалів, обладнання устаткування, становить

26 631,83 грн. Різниця між запроектованою та фактичною площею приміщень 2т-10т становить 14,33 кв. м, що становить 381 627,67 грн (а. с. 24).

Позивачем здійснено доплату 24 липня 2017 року в сумі 114 640 грн (14,33 х

х 8 000 грн).

ОСОБА_1 видано довідки №№ 2Т, 3Т, 4Т, 5Т, 6Т, 7Т, 8Т, 9Т, 10Т, а також витяги зі списку №№ 2Т, 3Т, 4Т, 5Т, 6Т, 7Т, 8Т, 9Т, 10Т, на підставі яких позивач зареєстрував право власності на приміщення 2Т загальною площею 48,1 кв. м. 12 листопада 2018 року; 3Т загальною площею 18,5 кв. м, 4Т загальною площею 20,4 кв. м , 5Т загальною площею 18,5 кв. м 14 листопада 2018 року; 6Т загальною площею 25,7 кв. м 13 листопада 2018 року; 7Т загальною площею 15,8 кв. м 14 листопада 2018 року; 8Т загальною площею 18,8 кв. м, 9Т загальною площею 19,8 кв. м. і 10Т загальною площею 42,9 кв. м

13 листопада 2018 року. Всього загальна площа становила 228,5 кв. м.

28 грудня 2015 року між ЖБК «Гранд Палас» та ОСОБА_2 укладено договір про сплату пайових внесків за № 11 (а. с. 85-87).

ОСОБА_2 набула право власності на нежитлове приміщення № 11 загальною площею 23,3 кв. м по АДРЕСА_1

24 вересня 2019 року (а. с. 49, 50).

Згідно плану 1 поверху за червень 2014 року спірні приміщення (7) площею 17,82 кв. м, (8) площею 24,25 кв. м та (10) мають таку саму конфігурацію як і в поверховому плані складеному за результатами обміру БТІ, змінилася лише площа приміщень, конфігурація залишилася незмінною.

ОСОБА_1 сплачено вартість нежитлових приміщень 2т-10т загальною площею 241,4 кв. м, однак отримано у власність нежитлові приміщення загальною площею 228,5 кв. м.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду 06 вересня 2019 року у справі № 686/6070/19, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, в задоволенні позову

ОСОБА_1 до ЖБК «Гранд Палас» відмовлено, у зв`язку із недоведеністю обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, які мотивовані тим, що відповідно до поверхового плану, вказаного у додатку до договору про сплату пайових внесків 2т-10т від 28 серпня 2013 року, площа приміщень 7т становила 22,9 кв. м, та 8т становила 24,8 кв. м, при цьому ЖБК «Гранд Палас» в порушення умов договору замурував протипожежний аварійних вихід між зазначеними приміщеннями, зменшив їх площу та не улаштував внутрішні перегородки (а. с. 78-79).

Позиція Верховного Суду

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 395/456/20 (провадження № 61-6961св21) вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав , або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

По своїй суті витяги із списків та довідки, видані ЖБК «Гранд Палас», не є тими документами, до яких законодавець допускає застосування конструкції недійсності, що має бути направлена на недопущення або присікання порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлення. Тому визнання недійсними витягів із списку та довідок, виданих ЖБК «Гранд-Палас», є неналежним способом захисту прав та інтересів.

Тому суди правильно відмовили в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними витягів, довідок, проте помилилися з мотивами такої відмови.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі, що переглядається, суди встановили, що відповідно до пункту 1.8 договору № 2Т-10Т про сплату пайових внесків від 28 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Гранд Палас» остаточний розрахунок пайового внеску (вартості нежитлового приміщення), зазначеного в даному договорі, здійснюється згідно фактично побудованої площі нежитлового приміщення після замірів уповноваженої особи або організації; 26 квітня 2017 року ЖБК «Гранд Палас» повідомив ОСОБА_1 , що різниця між запроектованою та фактичною площею приміщень 2т-10т становить 14,33 кв. м; позивачем здійснено доплату 24 липня 2017 року в сумі 114 640 грн (14,33 х 8 000 грн).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду 06 вересня 2019 року у справі

№ 686/6070/19, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, в задоволенні позову

ОСОБА_1 до ЖБК «Гранд Палас» про визнання права власності на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. У цій справі встановлено, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за договором про часткове інвестування у житлове будівництво № 2Т-10Т від 28 серпня 2013 року, сплативши вартість, установлену вказаним договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва. 01 березня 2018 року ЖБК «Гранд Палас» передало, а позивач прийняв нежитлові приміщення по договору про сплату пайових внесків

№ 2Т-10Т від 28 серпня 2013 року, про що складено відповідні акти прийому-передачі, в тому числі і на приміщення 7Т загальною площею 15,8 кв. м та 8Т загальною площею 18,8 кв. м. 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на нежитлові приміщення 7Т площею 15,8 кв. м та 8Т площею 18,8 кв. м, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Умовами даного договору не передбачено зобов`язання ЖБК Гранд-Палас облаштувати внутрішні перегородки в приміщеннях першого поверху 7Т та 8Т і облаштувати аварійний вихід між ними.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні вимог про визнання недійсним договору про сплату пайових внесків, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання ЖБК «Гранд-Палас» демонтувати внутрішні перегородки; визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення 7Т площею 21,9 кв. м та 8Т площею 25,6 кв. м.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційних скарг, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 395/456/20 (провадження № 61-6961св21), дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсними витягів, довідок змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Оскільки судові рішення частково змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

17 грудня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від

02 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Гранд Палас», ОСОБА_2 , третя особа - Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання недійсними виданих Житлово-будівельним кооперативом «Гранд Палас» витягів та довідок змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук