Використання власного житла у підприємницькій діяльності

На початку дослідження статті потрібно проаналізувати чинне законодавство України, які безпосередньо дають поняття використання свого житла для підприємницької діяльності:

- частина 1 ст. 319 Цивільного кодексу України та стаття 150 Житлового кодексу Українського РСР встановлює можливість власника розпоряджатись будинком (частиною будинку), квартирою на власний розсуд;

- згідно частини 1 статті 320 Цивільного кодексу України - власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом;

- згідно частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України - власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва;

- згідно статті 6 Житлового кодексу Українського РСР - жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Аналогічне визначення про заборону використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру вказано у п.3 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 р.

З вказаних визначень вбачається, що громадянин може використовувати своє житло на власний розсуд, окрім випадків його використання для промислового виробництва або для потреб промислового характеру.

Тому потрібно дослідити що означає термін промислове виробництво:

Відповідно до розділу 4 Наказу Держспоживстандарту України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, Процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Зважаючи на це, підприємницька діяльність можлива тільки за виключенням таких видів економічної діяльності, які відносяться до таких груп: B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

2. Іншим вимогами до підприємницької діяльністі у квартирі є її здійснення, без порушення прав інших мешканців будинку, або сусідів.

- згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України - при здійсненні своїх прав, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- згідно частини 5 статті 319 Цивільного кодексу України - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі;

- згідно частини 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» - здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників;

- згідно п.9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 р. У приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено:

-зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети;

-голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

-проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм; утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл;

3. Позиція державних органів щодо використання житла у підприємницькій діяльності є такою:

- згідно листа Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.07.07 р. № 5620 - громадяни, які використовують житлове приміщення відповідно до його призначення (проживають в ньому), дотримуються правил користування житловим приміщенням (не використовують житлові приміщення для здійснення господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави, - можуть використовувати житлове приміщення для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

- згідно листа Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.03.2002 №2-222/1301 - використання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру чинним законодавством забороняється. Використання житлових приміщень під офіси чи склади Житловий кодекс не регламентує. Згода мешканців будинку на використання приватизованого житла його власниками під інші цілі чинним законодавством не передбачено.

Таке твердження, як згода мешканців будинку на використання приватизованого житла його власниками під інші цілі, чинним законодавством не передбачено, однак на використання, переобладнання спільного майна об’єднання власників багатоквартирного будинку потрібен дозвіл всіх власників квартир.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» - під спільним майном багатоквартирного будинку розуміється приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

4. Аналізуючи судову практику щодо використання житла у підприємницькій діяльності було встановлено наступне:

відповідно до рішення Лисичанського районного суду Луганської області від 24.04.2019 у справі № 415/6886/18 – заборона здійснення діяльності означає її неможливість проведення взагалі, і у разі, коли ця заборона відноситься до об'єкту права приватної власності, вона повинна бути чітко визначена у законодавстві, як така, що обмежує здійснення права власності особи,

відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року у справі № 752/10674/19 – суд зазначив аналогічний висновок з чим погодився і апеляційний суд;

відповідно до постанови Верховного суду України від 30.10.2018 у справі №524/7508/15-а - власник квартири має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Використання об’єкта власності обмежується мотивами не завдання шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. При цьому, право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності в порядку та з обмеженнями, встановленими законом, прямо закріплене статтею 320 Цивільного кодексу України.

5. Відповідальність за використання житла у підприємницькій діяльності визначена у ст. 150 Кодексу про адміністративні правопорушення України відповідно до якої Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 17 гривень до 51 гривні.

Під порушення правил користування жилим приміщенням у розумінні ст. 150 КУпАП потрібно розуміти порушення правил користування жилими приміщеннями визначені у постанові КМУ №572 від 08.10.1992 р.

Отож при дослідженні норм чинного законодавства України та судової практики, що стосується використання житла у підприємницькій діяльності можна дійти висновку, що у разі здійснення підприємництва за виключенням промислового виробництва до яких відносяться такі групи видів економічної діяльності: B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво", а також без порушення прав інших мешканців будинку, або сусідів - власник має право використовувати своє житло для підприємницької діяльності. Прямої вимоги, для викоритстання власником свого майна виключно за призначенням, тобто для проживання в ньому власника або членів його сімї на теперішній час, у законодавстві не пердбачено, оскільки власник може використовувати своє майно на власний розсуд.

Автор статті: Валігура Віталій Валерійович