Історія справи

Ухвала ВССУ від 05.03.2018 року у справі №488/4247/15-ц

Ухвала

іменем україни

1 листопада 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Кадєтової О.В.,

Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської вечірньої школи № 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління освіти Миколаївської міської ради, про визнання дублікату про повну загальну середню освіту недійсним та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 липня 2016 року,

встановила:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Миколаївської вечірньої школи № 1 та, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним дублікат атестата про повну загальну середню освіту, виданий 30 квітня 2014 року Миколаївською вечірньою школою № 1, і зобов'язати відповідача видати йому дублікат атестату про середню освіту зразка 1972 року із зазначенням, що він у 1972 році отримав середню освіту, а не повну загальну середню освіту, яка зазначено у дублікаті.

Обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що в 1972 році закінчив Жовтневу середню школу робітничої молоді № 1 і отримав атестат про середню освіту, який було втрачено. Миколаївська вечірня школа № 1 є правонаступником учбового закладу, який він закінчив.

На його звернення про видачу дублікату відповідач видав дублікат атестату про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 відповідно до ~law5~П "Про освіту", який набув чинності 23 травня 1991 року.

Проте, на його думку, виданий дублікат не відповідає отриманому ним рівню освіти, оскільки деякі предмети навчальної програми він не вивчав.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 7 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 липня 2016 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 6 розділу XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах його повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, у складі, визначеному Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що в 1972 році ОСОБА_3закінчив Жовтневу середню школу робітничої молоді № 1, після закінчення якої отримав атестат про середню освіту.

У зв'язку з втратою оригіналу атестату про середню освіту ОСОБА_3 звернувся із заявою про видачу дублікату та 30 квітня 2014 року Миколаївська вечірня школа № 1, яка є правонаступником Жовтневої середньої школи робітничої молоді № 1, видала дублікат атестату про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1.

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_3 вважав, що відповідач неправомірно видав йому дублікат атестату про повну загальну середню освіту, оскільки такий рівень середньої освіти був встановлений Законом України "Про освіту" в 1991 році.

Оскільки він закінчив середню школу у 1972 році, йому необхідно видати дублікат атестату про середню освіту зразка 1972 року, адже середня освіта на той час не відповідала повній загальній середній освіті, встановленої Законом України "Про освіту", зокрема, деякі предмети навчальної програми раніше не вивчалися.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки виданий дублікат про повну загальну середню освіту відповідає положенням Закону України "Про освіту", який набув чинності 23 травня 1991 року, а порядок видачі та форма дубліката документа про середню освіту визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 12 "Про документи про освіту та вчені звання", Положенням про ІВС "Освіта" і Порядком замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 10 грудня 2003 року № 811, що передбачають порядок видачі документів про освіту нового зразка, зокрема із використанням даних, отриманих за допомогою Спеціалізованого програмного забезпечення ІВС "Освіта" - комп'ютерної програми, із застосуванням яких забезпечується формування в електронному вигляді та внесення до ІВС "Освіта" інформації щодо документів та навчальних закладів.

Відповідно до цих нормативних документів було замовлено та видано ОСОБА_3 дублікат атестату про повну загальну середню освіту із зазначенням при цьому, що ОСОБА_3 здобув повну загальну середню освіту в 1972 році у Жовтневій середній школі робітничої молоді № 1.

Діючими нормативними актами не передбачена видача документа про середню освіту державного зразка без визначення освітнього рівня особи з урахуванням положень Закону України "Про освіту".

За таких обставин відсутні правові підстави для визнання недійсним виданого відповідачем дублікату атестату, оскільки при його видачі відповідач дотримався вимог законодавства, яке регулює питанняспособу та порядку видачі дублікатів атестату.

Отже, суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача видати дублікат атестату про середню освіту, оскільки сформулювати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформацію про отриману середню освіту без зазначення освітнього рівня, які були введені в системі освіти з 1991 року з подальшими змінами, неможливо.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують тане впливають на їх правильність.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст.ст. 10, 58, 59, 60, 212 ЦПК України; правильно встановивши обставини справи, суди ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність зазначених висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 7 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О.Кузнєцов Судді: О.І.Євтушенко О.В.Кадєтова С.О.Карпенко Г.І.Мостова