Ухвала

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 638/8720/17

провадження № 61-5410ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, у якому просила розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_1 14 лютого 2015 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені з жовтня 2016 року, сторони проживають окремо, через непорозуміння, різницю інтересів, втрату поваги одне до одного.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня

2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб, зареєстрований Адміністрацією управління у справах населення РАГС мерії міста Баликесір, район Едреміт Турецької республіки, номер свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 14 лютого 2015 року. Апостиль (Гаазька Конвенція від 05 жовтня 1961 року) підтверджено в губернаторстві район Едреміт Турецької республіки 18 березня 2016 року за № 903, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Прізвище позивача ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишено без змін - "ОСОБА_4".

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_1, залишено без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня

2019 року залишено без змін.

19 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року та закрити провадження у справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 4 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей Пунктом 4 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Предметом позову у справі № 638/8720/17 є розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене, дана справа є малозначною в силу вимог пункту 4 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" ("Азюковська проти України") рішення

від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною четвертою,

пунктом 4 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко