Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.02.2020 року у справі №357/5569/18

Ухвала

Іменем України

30 березня 2020 року

м. Київ

справа № 357/5569/18

провадження № 61-2354 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мочинського Анатолія Романовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 10 вересня 2018 року позов акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 40
121,29 грн та 1 762,00 грн судових витрат,

а всього 41 883,29 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 10 вересня 2018 року відмовлено.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мочинського А. Р. на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Мочинський А. Р. зазначає, що ОСОБА_1 не проживав за місцем його реєстрації у період розгляду даної справи, а тому не знав про наявність судового процесу. Про існування вказаної цивільної справи ОСОБА_1 дізнався лише 10 грудня 2019 року при отриманні смс-повідомлення про накладення арешту. Крім цього, зазначає, що за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 проживає його мати, яка отримавши рішення суду його йому не передавала та не повідомляла його про судові повістки.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України

від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law13~) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані

і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law14~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law15~.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного

суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - адвоката Мочинського А. Р. залишено без руху для усунення виявлених недоліків, а саме запропоновано уточнити прохальну частину касаційної скарги, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 840,80 грн і надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2020 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України (тут і далі

у редакції, що діяла до набрання чинності ~law16~) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Установивши, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування вказаної цивільної справи та пред'явлення до нього позову, а також про результати її розгляду судом першої інстанції, отримавши 14 липня 2018 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви

з додатками, а 09 жовтня 2018 року копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2018 року, апеляційний суд правильно застосував положення частини 2 статті 358 ЦПК України та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яку він подав 24 грудня

2019 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не

є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами

і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня

2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд

з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

Такий правовий висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого

2019 року по справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд

в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга

є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мочинського Анатолія Романовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року

у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк