Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.03.2020 року у справі №191/1886/17

УХВАЛА

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 191/1886/17

провадження № 61-4271ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання майна особистою власністю,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з указаним позовом, у якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру

АДРЕСА_1.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення розгляду судових справ".

29 лютого 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року

та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 05 березня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: заявнику слід було надати до суду нову редакцію касаційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на яку (якій) подається касаційна скарга, а також надати документ про сплату судового збору, і встановлено для виправлення вказаних недоліків строк до 23 квітня

2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Зазначена ухвала направлялася на адресу ОСОБА_1, яка була вказана

в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_2, проте повернулася до Верховного Суду без вручення адресату з відміткою

"за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2020 року, до 30 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів

з дня вручення ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305197370, заявник отримала вказану ухвалу 19 вересня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали

на усунення недоліків, а саме: нова редакція касаційної скарги та копія висновку визначення вартості об'єкту оцінки квартири

АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду

на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

За змістом пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу

їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних

у пунктах 1-5 цієї частини.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження та доданої копії висновку визначення вартості спірної квартири, ціна позову в даній справі становить 356
400,00 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102,00 х 250 = 525 500,00).

Вказана справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України, частини 4 статті 274 ЦПК.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у такій справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу

на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною,

а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання майна особистою власністю.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська