Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2019 року у справі №197/371/18

Ухвала

28 січня 2019 року

м. Київ

справа № 197/371/18

провадження № 61-11вп19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила розірвати шлюб між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом запису актів громадянського стану Широківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 185. Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_1.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області

від 18 грудня 2018 року цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності у порядку статті 29 ЦПК України.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_2 є іноземцем, який проживає за межами України.

Тому Широківський районний суд Дніпропетровської області дійшов висновку про те, що відповідно до приписів статті 29 ЦПК України, підсудність в даній справі повинен визначити Верховний Суд, оскільки позивачкою заявлено позовні вимоги про розірвання шлюбу з іноземцем, який не є громадянином України.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статті 29 ЦПК України, одноособово.

Тлумачення статті 29 ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

З матеріалів справи, надісланих Верховному Суду Широківським районним судом Дніпропетровської області, вбачається, що за відомостями Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року № 75/2-19/5, ОСОБА_3 зареєстрованим чи знятим з реєстрації на території Широківської громади не значиться. Відомості щодо нього в реєстрі територіальної громади відсутні.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання у Дніпропетровській області.

Згідно листа ДМС України ГУ в Дніпропетровській області від 15 листопада 2018 року № 1262/2854, ОСОБА_2 згідно обліків Широківського РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не значиться, громадянство України або посвідку на постійне місце проживання не отримував.

При цьому, зі змісту позовної заяви поданої ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів на підтвердження факту її проживання за межами України, Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання щодо визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У такому разі підсудність справи з іноземним елементом визначається згідно з колізійними нормами, які містяться у конвенціях, двосторонніх договорах України та інших угодах про правову допомогу.

Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило