Ухвала

21 вересня2020 року

м. Київ

справа № 344/18171/18

провадження № 61-13011ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Фединяка В. Д., Василишин Л.

В., від 07 серпня 2020 року про відмову ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко Олени Володимирівни, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання недійсним правочину дарування та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Шамотайло О. В., від 20 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Максюти І. О., від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васютин Я. В. подав до апеляційного суду заяву, у якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок державного бюджету з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 2 000 грн в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2020 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвала мотивована відсутністю підстав для стягнення судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу із державного бюджету, оскільки позивач, хоч і є інвалідом ІІ групи, але не звільнена від компенсації витрат на правничу допомогу, що відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року в справі № 349/1015/15-ц.

27 серпня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду

від 07 серпня 2020 року, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що у разі відмови у позові витрати на професійну правничу допомогу покладаютьсяна позивача, який є інвалідом II групи, є помилковим. Вважала, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 349/1015/15-ц, оскільки у цій справі суд касаційної інстанції вирішував питання про розподіл судових витрат, понесених на стадії касаційного перегляду, тобто з інших підстав.

За змістом частини 1 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина 4 статті 394 ЦПК України).

Ухвала апеляційного суду про відмову ухвалити додаткове рішення не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 12 статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частин 1 -3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином правильним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу за рахунок державного бюджету, оскільки позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнена від сплати судового збору і не має права на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Апеляційний суд відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин вірно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 березня 2019 рокупо справі № 349/1015/15-ц.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права при прийнятті ухвали від 07 серпня 2020 року є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення норм права.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2020 року в справі № 344/18171/18.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта