Ухвала

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 504/2864/13-ц

провадження № 61-37992св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області та Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго продукт-2", ОСОБА_1,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональне відділення з продажу земель", Визирська сільська рада Комінтернівського району Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області та Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року, ухвалу та рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року у справі за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області та Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго продукт-2" та ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональне відділення з продажу земель", Визирська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, про визнання недійсним договору міни та повернення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня2018 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

У вересні 2018 року ОСОБА_1подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його участю.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Zhuk v. Ukraine" від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статтею 402 ЦПК України. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

У частині 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частині 13 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Оскільки відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, то підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін немає.

Отже, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю потрібно відмовити.

Керуючись статтями 7, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю.

В. Черняк