Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.05.2021 року у справі №337/2212/20

УХВАЛА

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 337/2212/20

провадження № 61-8256ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

встановив:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь 89 291,38 грн пені за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2020 року дану справу визнано малозначною та відкрито спрощене провадження у справі.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановоюЗапорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 39 626,52 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, є безпідставними, оскільки заявник не навів логічного обґрунтування таких посилань, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Олександрівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков