Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №1522/18109/12

Ухвала

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1522/18109/12

провадження № 61-165ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2014 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю прокурора прокуратури Приморського району міста Одеси про визнання недійсним позбавлення реєстрації, розпорядження, свідоцтв на право власності на квартири й договорів відчуження спірних квартир, а також зобов'язання видати ордер на вселення, відшкодування майнової та моральної шкоди, і за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2014 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю прокурора прокуратури Приморського району міста Одеси про визнання недійсним позбавлення реєстрації, розпорядження, свідоцтв на право власності на квартири й договорів відчуження спірних квартир, а також зобов'язання видати ордер на вселення, відшкодування майнової та моральної шкоди, і за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідно до змісту вказаної заяви ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції поновити процесуальний строк на касаційне оскарження судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які набрали законної сили.

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частин 1 та 2 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.

Принцип юридичної визначеності полягає у тому, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового для виконання рішення лише для того, щоб домогтися перегляду та її нового вирішення.

Перегляд рішень судами вищих інстанцій не має розглядатися як прихований засіб оскарження і лише ймовірність існування двох поглядів щодо предмету розгляду не може бути підставою для повторного розгляду справи. Відхід від цього принципу може бути виправданий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі та непереборні обставини. (Рішення Європейського Суду з прав людини: від 06 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України", п. 148; від 24 липня 2003 року у справі "Рябих проти Росії", п. 52).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2018 року, постановленої за результатом перевірки заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2014 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року та ухвали Верховного Суду України від 16 травня 2016року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю прокурора прокуратури Приморського району міста Одеси, про визнання недійсними позбавлення реєстрації, розпорядження, свідоцтв на право власності на квартири й договорів відчуження спірних квартир, а також зобов'язання видати ордер на вселення, відшкодування майнової та моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, заявникові вже було роз'яснено, що чинним ЦПК України не передбачено повноважень Верховного Суду здійснювати перегляд судових рішень, постановлених до 15 грудня 2017 року, в порядку глави 3 розділу V "Перегляд судових рішень Верховним Судом України" ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року № 1618-IV, якщо така заява надійшла після 15 грудня 2017 року, а також повторний перегляд рішень судів першої й апеляційної інстанцій після їх перегляду у касаційному порядку.

Керуючись статтями 2 18 127 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2014 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк