Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2018 року у справі №233/2717/17

Ухвала

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 233/2717/17

провадження № 61-20703ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В.П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 06 лютого 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не враховану приладом обліку,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за безобліково спожиту електричну енергію в розмірі 17 198,26 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від

20 листопада 2017 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року, позовні вимоги

ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електричну енергію задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованість за безобліково спожиту електричну енергію в розмірі 17 198,26 грн.

12 березня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 06 лютого 2018 року. Заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 06 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 17 198,26 грн, та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року та постанова апеляційного суду Донецької області від 06 лютого 2018 року ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 06 лютого 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, не враховану приладом обліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило