Ухвала

Іменем України

21 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 296/2717/19

провадження № 61-22543ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О.

С., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення коштів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що 25 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 укладено договір, за умовами якого ОСОБА_1 надав подружжю ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 183 000,00 дол. США. Відповідачі зобов'язувались на вказані кошти придбати технологічне обладнання для здійснення підприємницької діяльності, а саме: верстат стрічкопильний № 46, компресорну станцію КС № 500 з кунгом № 334, верстат чотирьохсторонній DN 615 (виробництво "Worldgrup" країни Тайвань) МВ № 4015Х6 № 2006008, шипорізний верстат МХВ 3512 № 00512221, шипорізний верстат МХВ 3512 № 00512548, торчувальний верстат MJ 2415 № 0601058, торчувальний верстат MJ 2415 № 0601055, верстат для нанесення клею МН 6540, обладнання сушильної камери DNR-50 2006 року випуску "Делфі" (виробництва країни Тайвань) № 352, обладнання сушильної камери DNR-50 2006 року випуску "Делфі" (виробництва країни Тайвань) № 730, блок управління Гальцемместр-333, блок управління Гальцемместр-411, прес веєрний для виробництва щита моделі МН 1930 (виробництво "Worldgrup" країни Тайвань) № Y0508019, котел паливний КВ М (а)-0,50 № 74 2006 року випуску, систему опалення із мідних труб 150 м. погонних, 12 радіаторів мідних, металеві конструкції та алюмінієві листи для двох сушильних камер. На виконання умов договору відповідачі придбали вказане майно та розмістили його у швидкозбірному столярному цеху, який розташований в АДРЕСА_1. При цьому, позивач зазначив, що столярний цех змонтований за надані ним грошові кошти та складається із металевих конструкцій літ. "В ", площею 401,8 кв. м; сушильні літ. "Е", площею 90,9 кв. м; прибудов до цеху літ. "В-1 ", площею 83,2 кв. м, літ. "В-2", площею 456 кв. м та літ. "Е ", площею 33,5 кв. м; а також котельні літ. "Ж", площею 34,3 кв. м. ОСОБА_1 вказував, що за умовами договору зазначене технологічне обладнання після його придбання відповідачами є його власністю та повинно було перебувати у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до 01 лютого 2017 року. Відповідачі зобов'язувались повернути йому 183 000,00 дол. США та зазначене майно після настання цієї дати.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не виконали свої зобов'язання, у встановлений строк не повернули грошові кошти та вказане технологічне обладнання, позивач просив стягнути з них в солідарному порядку 183 000,00 дол. США, що станом на 11 березня 2019 року є еквівалентним 4 829 370,00 грн.

Крім того, просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вищезазначене технологічне обладнання та столярний цех, розташований у АДРЕСА_1.

Разом із зазначеним позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на спірне майно та заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_4, а також третім особам, яким це майно передане в оренду, використовувати його.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на наступне майно: верстат стрічкопильний № 46, компресорну станцію КС № 500 з кунгом № 334, верстат чотирьохсторонній DN 615 (виробництво "Worldgrup" країни Тайвань) МВ № 4015Х6 № 2006008, шипорізний верстат МХВ 3512 № 00512221, шипорізний верстат МХВ 3512 № 00512548, торчувальний верстат MJ 2415 № 0601058, торчувальний верстат MJ 2415 № 0601055, верстат для нанесення клею МН 6540, обладнання сушильної камери DNR-50 2006 року випуску "Делфі" (виробництва країни Тайвань) № 352, обладнання сушильної камери DNR-50 2006 року випуску "Делфі" (виробництва країни Тайвань) № 730, блок управління Гальцемместр-333, блок управління Гальцемместр-411, прес веєрний для виробництва щита моделі МН 1930 (виробництво "Worldgrup" країни Тайвань) № Y0508019, котел паливний КВ М (а)-0,50 № 74 2006 року випуску, систему опалення із мідних труб 150 м. погонних, 12 радіаторів мідних, металеві конструкції та алюмінієві листи для двох сушильних камер, металеві конструкцій літ. "В ", площею 401,8 кв. м; сушильні літ. "Е", площею 90,9 кв. м; прибудови до цеху літ. "В-1 ", площею 83,2 кв. м, "В-2 ", площею 456 кв. м, літ. "Е", площею 33,5 кв. м; а також котельню літ. "Ж", площею 34,3 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2019 року та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року до участі у справі залучено ОСОБА_3 в якості правонаступника ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2019 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення його позову.

У грудні 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у вищевказаній справі, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив із того, що накладаючи арешт на спірне майно, суд першої інстанції належним чином не перевірив, чи не порушуватимуть застосовані заходи забезпечення позову інтересам інших осіб.

Оскільки, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, спірне майно перебуває у користуванні іноземного підприємства "Шамс", апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали Корольовського районного суду м.

Житомира від 20 березня 2019 року, оскільки такі заходи як накладення арешту та заборона користування спірним майном перешкоджатимуть господарській діяльності підприємства.

Доводи заявника стосовно того, що апеляційний суд в порушення вимог ЦПК України не залучив до участі у справі підприємство "Шамс" не заслуговують на увагу, оскільки чинним ЦПК України апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості залучати до участі у справі нових осіб.

Посилання у касаційній скарзі, що судом апеляційної інстанції не надано правильну оцінку всім доказам, не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик