Ухвала

23 липня 2021 року

м. Київ

справа № 401/611/12

провадження № 61-11366 ск 21

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи:

Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна та орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної ради у м.

Дніпропетровську, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

Встановив:

08 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у Статтею 390 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження та ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про його поновлення, в обґрунтування якого вона посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали апеляційного суду вона отримала 03 лютого 2021 року, однак докази отримання цієї ухвали знаходяться в матеріалах справи. Крім того, вона вже зверталася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, однак її скаргу було повернуто. Вважає, що вказана причина свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

Надане заявником клопотання є необґрунтованим у зв'язку з тим, що залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, подану нею у березні 2021 року, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду в ухвалі від 22 березня 2021 року детально роз'яснив заявнику про недоліки її касаційної скарги і необхідність їх усунення для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення, зазначене в пункті 3 частини 1 статті 389 ЦПК України. Однак, заявник не усунув вказані в ухвалі Верховного Суду недоліки, у зв'язку з чим її касаційну скаргу було повернуто. Тому, оскільки Верховним Судом вже була надана заявнику можливість на виправлення недоліків її касаційної скарги та вона їх не усунула, суд вважає, що причини пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними.

Отже, заявником не було додано до матеріалів касаційного провадження належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з підстав, зазначених у її клопотанні, що вказує на необґрунтованість заявленого нею клопотання та необхідність відмови у його задоволенні.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 3 статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі Частиною 3 статті 393 ЦПК України.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, і надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 23 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко