Ухвала

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 488/402/16-ц

провадження № 61-30963св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Миколаївська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА),

відповідач 1 - Миколаївська міська рада,

відповідач 2 - ОСОБА_1,

відповідач 3 - ОСОБА_2,

відповідач 4 - ОСОБА_3,

третя особа - державне підприємство "Миколаївське лісове господарство" (далі - ДП "Миколаївське лісове господарство"),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, на рішення Корабельного районного суду м.

Миколаєва від 17 березня 2017 року у складі судді Лазаревої Г. М. та ухвалу апеляційного

суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів:

Царюк Л. М., Козаченка В. І., Крамаренко Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року Миколаївська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ДП "Миколаївське лісове господарство", у якому просила:

1) визнати незаконним та скасувати п. 35 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 8 листопада 2007 року;

2) визнати незаконним та скасувати пункти 15 та 15.2 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14 березня 2008 року;

3) визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483 від 4 листопада 2008 року, виданий ОСОБА_1 із відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 4 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. за № 2757.

Позов мотивований тим, що пунктом 35 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 8 листопада 2007 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 тис. кв. м за рахунок земель міста, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Зазначала, що пунктами 15 та 15.2 рішення Миколаївської міської ради № 22/57 від 14 березня 2008 року було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1 тис. кв. м за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство", з віднесенням її до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового

будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.

Вказувала, що на підставі рішення міськради № 23/44 від 25 квітня 2008 року та рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2008 року ОСОБА_1 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483 від 4 листопада 2008 року, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0020.

У жовтні 2016 року прокурор Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, де просив визнати такі дії неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 30 вересня 2016 року про відмову у відкриті виконавчого провадження, посилаючись на те, що при винесенні зазначеної постанови державним виконавцем не враховані положення Конституції України та Цивільного Кодексу України щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року позов Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 35 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 08 листопада 2007 року. Визнано незаконним та скасовано пункти 15 та 15.2 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14 березня 2008 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483, кадастровий номер: undefined, виданий 04 листопада 2008 року на ім'я ОСОБА_1, площею 1 тис. кв. АДРЕСА_1 із відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К. Т. за № 2757.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА, виходив з того, що прокурором доведено факт незаконного отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки без згоди на її вилучення у попереднього користувача ДП "Миколаївське лісове господарство", з порушенням порядку встановленого для вилучення земель лісового фонду і зміни їх цільового призначення, а в подальшому незаконного отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2017 року скаргу прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА задоволено. Визнано дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо винесення 30 вересня 2016 року постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали суду про забезпечення позову від 23 серпня 2016 року у справі № 488/402/16-ц неправомірними, вказану постанову скасовано.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року апеляційні скарги Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Кісетова В. Ю. відхилено. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2017 року та рішення цього ж суду від 17 березня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову та скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року, у

якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди прийшли до висновку про приналежність спірної земельної ділянки до земель державного лісового

фонду та перебування її у користуванні ДП "Миколаївське лісове господарство" без урахувань положень Земельного та Лісового Кодексів України, які регулюють спірні правовідносини. Крім того, судами не враховано, що прокурором було подано позов в інтересах юридичної особи - Миколаївської облдержадміністрації про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, яка також є юридичною особою, а тому спір в цій частині підвідомчий господарським судам.

Таким чином, після відкриття провадження у справі суд своєю ухвалою закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст заперечення на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому перший заступник прокурора Миколаївської області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 488/402/16-цз суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2019 року справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 рокусправу за позовом Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ДП "Миколаївське лісове господарство", про скасування рішень міської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, призначено до розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Порушення правил юрисдикції призводить до позбавлення сторін права на ефективний засіб правового захисту, що є порушенням статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і до втрати можливості отримати вирішення спору судом, встановленим законом. Так, Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "LeoZand v. Austria", зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 488/402/16-ц за позовом Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - державне підприємство "Миколаївське лісове господарство", про

скасування рішень міської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року у складі судді Лазаревої Г. М. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Царюк Л.

М., Козаченка В. І., Крамаренко Т. В., передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В.

А. Стрільчук