Ухвала

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 628/778/18

провадження № 61-447св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (головуючого),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, фермерське господарство "Ранг",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів:

Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, ФГ "Ранг" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 14,2449 га, що розташована за межами населеного пункту на території Кіндрашівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.

Наказом ГУ Держземагентства у Харківській області "Про надання в оренду земельної ділянки" від 26 вересня 2014 року №2310 -СГ ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 14,2449 га, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років. На підставі вказаного наказу 21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, яку 06 травня 2015 року зареєстровано РС Куп'янського МРУЮ Харківської області. Згодом ОСОБА_1 звернувся з заявою до ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо надання згоди на передачу в суборенду. На підставі заяви ОСОБА_1 надано згоду на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки. При цьому, ані в заяві ОСОБА_1, ані в наказі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 13 грудня 2016 року, не зазначено кому саме буде передаватись вказана земельна ділянка в суборенду, для яких цілей, на яких умовах та на який строк.

Отримавши дозвіл ОСОБА_1 та ФГ "Ранг" 06 січня 2017 року укладено договір суборенди спірної земельної ділянки.

Позивач вважав, що наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим надання у користування (оренду) ОСОБА_1, а в подальшому в суборенду ФГ "РАНГ" земельної ділянки відбулося незаконно з порушенням вимог земельного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Крім того зазначає, що дії відповідача ОСОБА_1 були спрямовані для отримання ФГ "ранг" в користування земельної ділянки за спрощеною процедурою, а саме без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені статтями 124, 134 ЗК України (у редакції, що діяла на той час). Відповідач ОСОБА_1 не мав жодних намірів на створення фермерського господарства та використання земель за призначенням.

Позивач вказував, що 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 зареєстроване ФГ "Приоскільне", проте дії з передачі земельних ділянок в суборенду були здійснені ОСОБА_1 як фізичної особою, що є порушенням вимог статті 14 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки лише фермерське господарство, як юридична особа може передавати земельні ділянку в суборенду. Проте вказаний факт залишено поза увагою ГУ Держгеокадастру у Харківській області при наданні ОСОБА_1 згоди на передачу спірної землі в суборенду.

Факт відсутності наміру ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку для ведення фермерського господарства підтверджується інформацією ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до якої ОСОБА_1 декларації з земельного податку за 2014-2017 роки до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не подавав, а отже фактично до використання земельних ділянок не приступав.

Таким чином позивач вважав, що наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов'язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває у державній і комунальній власності. Визнання недійсним рішення, на підставі якого укладено договір оренди землі, є підставою для визнання недійсним такого договору. Оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі наказу ГУ Держземагенства у Харківській області, що підлягає визнанню недійсними, то договір оренди землі та договір суборенди, в силу вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України, також підлягають визнанню недійсними.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2018 року у складі судді: Цендра Н. В. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2018 року скасовано та провадження у справі закрито.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 21 листопада 2014 року між ГУ Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України "Про фермерське господарство". Після державної реєстрації цього договору відповідач ОСОБА_1 створив ФГ "Приоскільне" з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, що підтверджується рішенням засновника про створення ФГ "Приоскільне" від 06 вересня 2016 року. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача земельної ділянки перейшли до суб'єкта господарювання з дня створення фермерського господарства.

Оскільки сторонами у спірних правовідносинах є засновник фермерського господарства "Приоскільне" ОСОБА_1 з питань своєї діяльності та прокуратура, що звернулася до суду за захистом інтересів держави, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, апеляційний суд зробив висновок, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У грудні 2018 року заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. При цьому посилається на те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права. Заступник прокурора Харківської області на підставі частини 6 статті 403 ЦПК України просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що право оренди на підставі спірного договору оренди зареєстроване за ОСОБА_1 як за фізичною особою, тому саме він є учасником спірних відносин і справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Вважає, що апеляційний суд не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

У квітні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області через представника Щербак Т. М. надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову апеляційного суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно частини 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

З урахуванням того, що заступник прокурора Харківської області оскаржує постанову Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника прокурора Харківської області про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити.

Справу № 628/778/18 за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, фермерського господарства "Ранг" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки та скасування державної реєстрації передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат