Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.03.2020 року у справі №543/4/19

Ухвала

Іменем України

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 543/4/19

провадження № 61-4065 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" (далі - СТОВ "Лукім'я") про визнання протиправною несплату грошових коштів за користування земельною ділянкою та зобов'язання сплатити грошові кошти.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 07 жовтня

2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 07 жовтня

2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано СТОВ "Лукім'я" нарахувати та сплатити ОСОБА_1 орендну плату за користування належної йому земельної ділянки площею 3,40 га протягом 2015-2017 років.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Лукім'я" про визнання протиправною несплату грошових коштів за користування земельною ділянкою та зобов'язання сплатити грошові кошти відмовлено (провадження № 61-1446ск20).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у режимі відеоконференції відмовлено. Закінчено підготовчі дії у зазначеній справі та призначеної її до розгляду без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись

на порушення судом апеляційної та касаційної інстанцій норм процесуального права, просив ухвали суду апеляційної та касаційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення його заяви.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2020 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, касаційному оскарженню не підлягають ухвали суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду його заяви у режимі відеоконференції та призначення справи до розгляду без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Також чинним ЦПК України не передбачено право касаційного оскарження судового рішення Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2020 року не може бути прийнята

до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення щодо відмови

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду його заяви

у режимі відеоконференції та призначення справи до розгляду без повідомлення осіб, які беруть участь у справі та ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази

і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статті 270 ЦПК України.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи

в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що із змісту заяви

ОСОБА_1 не вбачається підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення, обґрунтовано відмовив

у задоволенні такої заяви.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, а зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального.

Згідно з частиною 1 статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частинами, першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня

2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник