Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.11.2018 року у справі №328/22/17

УХВАЛА

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 328/22/17

провадження № 61-43743ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

01 вересня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направив касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2018 року залишено без руху для усунення недоліків, а саме: подання касаційної скарги державною мовою.

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 вручено копію ухвали Верховного Суду від 17 вересня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12 та 13 грудня 2018 року до Верховного Суду на виконання вимог вказаної ухвали від ОСОБА_1 надійшли дві заяви про усунення недоліків касаційної скарги, в яких скаржник, посилаючись на частину 2 , частину 3 статті 10 Конституції України та частину 2 статті 9 ЦПК України, наполягав на викладенні касаційної скарги російською мовою.

Відповідно до частини 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини 4 статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому частини 4 статті 9 ЦПК України.

Аналогічні висновки містить ухвала Верховного Суду від 17 вересня 2018 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Оскільки у строк, визначений для усунення недоліків, та станом на 21 грудня 2018 року недоліки касаційної скарги не усунуті, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2018 року підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди визнати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько