Ухвала

07 листопада 2018 року

місто Київ

справа № 514/1571/14-ц

провадження № 61-30582св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Тарутинська селищна рада Одеської області,

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділ Держгеокадастру України у Тарутинському районі Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Тарутинської селищної ради Одеської області на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року у складі судді Крутової О. М., додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року у складі судді Крутової О. М. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Кононенко Н. А.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Тарутинської селищної ради, в якому з урахуванням змін та уточнень, просила визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1, виданий Тарутинською селищною радою Тарутинського району на ім'я ОСОБА_5, про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1205 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; розв'язати земельний спір судовим рішенням із зазначенням меж відступу від ліній фундаменту будинку під номером АДРЕСА_2; стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн; стягнути витрати на переїзд до іншого населеного пункту, де відбувались судові засідання у розмірі 10 083,09 грн.

Позивач вимоги позову обґрунтовувала тим, що після смерті батька вона успадкувала частину житлового будинку під номером АДРЕСА_2. Власником суміжного сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, який у 2009 році без погодження меж із власниками сусідніх земельних ділянок отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Позивач зазначила, що ОСОБА_5 захопив частину її земельної ділянки, зруйнував відмостку, встановив огорожу та чинить супротив проведенню технічного обслуговування будинку. Ці обставини призводять до руйнування її будинку.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Судом визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_5 про право приватної власності на земельну ділянку; стягнуто з Тарутинської селищної ради на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з переїздом до Арцизького районного суду Одеської області її представника ОСОБА_6 в розмірі 7 908,27 грн; стягнуто з Тарутинської селищної ради на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 2 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року виправлено описку у зазначеному рішенні суду та замість суми 7 908,27 грн, яка підлягає стягненню з Тарутинської селищної ради на користь ОСОБА_3 правильно зазначено суму 10 083,09 грн.

Додатковим рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року зобов'язано Тарутинську селищну раду Одеської області змінити існуючі межі землекористування співвласникам будинку: ОСОБА_3, третій особі ОСОБА_4 під номером АДРЕСА_2, з урахуванням вимог ДБН, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 на відстані не менше 1 метра від межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_5 під номером АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо зміни існуючих меж землекористування будинку під номером АДРЕСА_2 відмовлено.

Стягнуто з Тарутинської селищної ради Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Тарутинська селищна рада Одеської області просить скасувати рішення суду першої інстанції, додаткове рішення цього ж суду та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема правил предметної юрисдикції. Зазначає, що у ~law7~ визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. На переконання заявника, оскільки ОСОБА_3 оспорює неправомірні дії органу місцевого самоврядування, позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.

Ухвалою від 25 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 514/1571/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Тарутинської селищної радаи Одеської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділ Держгеокадастру України у Тарутинському районі Одеської області, про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Тарутинської селищної ради Одеської області на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року, додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді В. О. Кузнєцов

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик