Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 21.02.2019 року у справі №754/10375/18 Ухвала КЦС ВП від 21.02.2019 року у справі №754/10...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.02.2019 року у справі №754/10375/18

Ухвала

Іменем України

15 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 754/10375/18

провадження № 61-2278ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки і піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини від батька і повернення її за попереднім місцем проживання,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини від батька і повернення її за попереднім місцем проживання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.

У зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та тим, що в апеляційній скарзі не порушено питання поновлення такого строку, ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року залишено без руху та надано строк десять днів з моменту вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

В ухвалі апеляційного суду також роз'яснено, що у випадку неусунення недоліків апеляційної скарги, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою.

На виконання вимог згаданої ухвали апеляційного суду ОСОБА_3 подав до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому стверджував, що не отримував копію ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження та не був ознайомлений зі змістом позовної заяви, оскільки вже п'ять місяців перебуває за межами міста Києва та Київської області та не отримує поштову кореспонденцію.

Також посилався на те, що в судовому засіданні суду першої інстанції його представник подавав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак ці клопотання були залишені без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені ОСОБА_3 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними. Зокрема, апеляційний суд посилався на те, що ОСОБА_3 було відомо про відкриття провадження у справі та про наявність оскаржуваної ухвали, що підтверджується поданими відповідачем до суду клопотаннями та участю його представника ОСОБА_5 у судовому засіданні суду першої інстанції 24 вересня 2018 року.

В ухвалі апеляційного суду також зазначено, що матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача до 31 жовтня 2018 року не зверталася до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, а доводи ОСОБА_3 про те, що його представнику було відмовлено у наданні матеріалів справи на ознайомлення, не підтверджено жодними доказами.

У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції вважав, що наведені ОСОБА_3 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не пов'язані із непереборними та об'єктивними причинами, які перешкоджали чи могли перешкоджати зверненню до апеляційного суду у встановлені законом строки, оскільки відповідачу було відомо про оскаржувану ухвалу та протягом тривалого часу він не звертався до суду з метою її оскарження.

19 січня 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_3 направив касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що наведені ОСОБА_3 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, однак суд апеляційної інстанції цього не врахував та безпідставно відмовив у відкриті апеляційного провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 354 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 3 статті 357 ЦПК України.

Аналіз положень частини 1 статті 127, частини 3 статті 354 ЦПК України свідчить про те, що апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження виключно у випадку наявності поважних причин пропуску цього строку.

Суд апеляційної інстанції врахував вимоги наведених норм Закону, перевірив доводи відповідача, на які він посилався як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження та, встановивши, що ці підстави є неповажними, оскільки ОСОБА_3 знав про відкриття провадження у справі та про наявність оскаржуваної ухвали, що, зокрема, підтверджується його клопотаннями та участю його представника у судовому засіданні 24 вересня 2018 року, однак не вчинив процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України, дійшов правильного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладених в оскаржуваному судовому рішенні висновків з огляду на таке.

Питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок доказування і подання доказів визначено статтею 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи те, що ОСОБА_3 не надав належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, і що перевірка таких доказів не належить до компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що відповідні доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

За приписами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала апеляційною не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а при її постановленні суд правильно застосував норми права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини 2 та частини 4 статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 5 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки і піклування Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки і піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини від батька і повернення її за попереднім місцем проживання.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

С.П. Штелик
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати