Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.07.2020 року у справі №756/4150/19

Ухвала

20 липня 2020 року

місто Київ

справа № 756/4150/19

провадження № 61-10309ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк"

про стягнення процентів за користування грошовими коштами, пені за прострочення повернення банківських вкладів, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2019 року ОСОБА_1, посилаючись на Закон України "Про захист прав споживачів", звернувся до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") пені за прострочення повернення банківських вкладів у розмірі 95 606,13 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

У підготовчому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з АТ "Універсал Банк" за договором банківського вкладу від 13 липня 2018 року №
90.39.001072: проценти за користування грошовими коштами у розмірі 657,26 грн, пеню за прострочення повернення банківських вкладів - 71 970,04 грн, втрати від інфляції - 1 332,77 грн, три проценти річних від простроченої суми - 197,18
грн;

за договором банківського вкладу від 18 липня 2018 року № 90.39.001093: проценти за користування грошовими коштами - 215,85 грн, пеню за прострочення повернення банківських вкладів - 23 636,09 грн, втрати від інфляції - 656,56 грн, три проценти річних від простроченої суми - 64,76 грн. Наполягав на відшкодуванні моральної шкоди.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 15 липня 2020 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про стягнення з банку штрафних санкцій та нарахованих відсотків у розмірі 98 730,51 грн, витрати, пов'язані із розглядом справи, - 2 136,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справа є Верховний Суд.

Згідно із частиною 1 статті 391 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Щодо віднесення справи, рішення у якій оскаржуються учасником справи, до категорії малозначної (справа незначної складності)

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій статті Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року

(на час подання касаційної скарги) - 2 102,00 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом його прав як споживача.

Предметом позову у справі є вимоги про стягнення процентів, пені, інфляційні втрати, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням положень Закону України "Про захист прав споживачів", із ціною позову, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 250 = 525 500,00 грн).

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа із зазначеним предметом спору не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. Правова проблема, що вирішувалася судами у цій справі, не становила для них значної складності.

Урахувавши усі обставини цієї справи, Суд визнає, що ця справа є такою, що не становить значної складності для вирішення судами (тобто за визначенням є малозначною справою).

Щодо наявності винятків для допуску оскарження судового рішення у малозначній справі

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі не обґрунтовується наявність умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення процентів за користування грошовими коштами, пені за прострочення повернення банківських вкладів, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик