Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.02.2020 року у справі №638/2869/19

Ухвала

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 638/2869/19-ц

провадження № 61-2119 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргу.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 березня 2019 року відкрито провадження у зазначеній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

До вирішення даного спору по суті накладено заборону ОСОБА_1 відчужувати об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м.

Харкова від 25 березня 2019 року залишено без змін.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 31 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, визнавши підстави для поновлення процесуального строку неповажними, запропоновано навести інші підстави пропуску строку

на касаційне оскарження. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України

від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law18~) установлено,

що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено

до набрання чинності ~law19~ (08 лютого 2020 року), розглядаються

в порядку, що діяв до набрання чинності ~law20~.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції,

що діяла до набрання чинності ~law21~) провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що постійно перебуває у відрядженні, декілька раз була присутня у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції, проте розгляд справи відкладався. ЇЇ батько - ОСОБА_4 переніс інфаркт міокарда. Представник, який представляв її інтереси у суді та складав процесуальні документи, не повідомив про стан розгляду апеляційної скарги,

а згодом відмовився, що отримував гонорар та брав у неї необхідні документи. Про такі дії адвоката вона повідомила до правоохоронних органів. 29 грудня 2019 року, під час ознайомлення із матеріалами справи, дізналась про постанову суду апеляційної інстанції, копію якої отримала 17 січня 2020 року. Вважає зазначені обставини поважними і просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.

Однак наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку не можна визнати поважними з огляду на таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 390 ЦПК України.

Згідно частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 393 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею

у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 393 ЦПК України.

Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції постановлено 29 серпня

2019 року, повний текст складено 02 вересня 2019 року, останнім днем

на касаційне оскарження є 02 жовтня 2019 року. 24 січня 2020 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу

на зазначене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває

в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", та "Трух проти України" (ухвала

від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Постанова Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року року була оприлюднена 05 вересня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

ОСОБА_1 не навела обставин, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, внаслідок чого нею безпідставно пропущено строк на касаційне оскарження судового рішення, а тому наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження

є неповажними.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані

на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений законодавством строк у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 серпня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько