Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №332/4257/16

Ухвала

Іменем України

15 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 332/4257/16

провадження № 61-6216ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_4 про стягнення коштів,

встановив:

У грудні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі - УПСЗН; Управління) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 24 січня 2013 року, а також наданих нею документів, їй було призначено допомогу на дітей, як одинокій матері, з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року та з 01 липня 2013 року по 30 листопада 2013 року у розмірі 291 грн 60 коп. щомісяця, з 01 грудня 2013 року по 10 квітня 2015 року - 309 грн 60 коп. щомісяця, з 11 квітня 2015 року по 30 квітня 2027 року - 385 грн 80 коп. щомісяця. Крім того, їй була призначена допомога при народженні дитини з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2017 року у розмірі 1 012 грн 50 коп. щомісяця.

Рішенням Запорізької міської ради від 28 серпня 2015 року малолітнім дітям відповідачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, позбавлено її батьківських прав внаслідок відбування нею покарання в місцях позбавленні волі згідно із вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 квітня 2015 року, що є підставою для припинення вказаних виплат. Однак про ці факти Управлінню не було відомо, у зв'язку з чим виникла переплата по зазначеним видам допомоги за період із червня 2015 року по вересень 2015 року, а саме: на дітей одиноким матерям у розмірі 2 781 грн 60 коп., при народженні дитини - 4 050 грн., яку УПСЗН просило стягнути з ОСОБА_4

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року, в задоволенні позову УПСЗН відмовлено.

У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга УПСЗН на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року, яку ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року залишено без руху та встановлено заявникові строк для подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до підпунктів 4 і 14 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05 лютого 2018 року касаційну скаргу УПСЗН на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року передано до Верховного Суду.

Від Управління надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій воно, як на поважність причин його пропуску, посилається на те, що копію ухвали апеляційного суду ним було отримано лише 02 листопада 2017 року (на підтвердження цього приєднує відповідні світлокопії супровідного листа апеляційного суду та конверту, в якому надійшла копія судового рішення), у зв'язку з чим подало касаційну скаргу 14 листопада 2017 року.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання тексту судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом касаційної скарги, тому він підлягає поновленню.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачка своєчасно не повідомила Управління про факт відбування покарання у місцях позбавлення волі, тому зобов'язана повернути надмірно виплачені їй грошові кошти.

За поданою касаційною скаргою відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, застосувавши положення статей 10, 18 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України, пунктів 13,36,46,49 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (далі - постанова № 1751), надавши належу правову оцінку поданим сторонами доказам, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог.

Колегія погоджується з такими висновками судів.

Рішеннями УПСЗН від 30 січня 2013 року та від 29 квітня 2013 року позивачці була призначена виплата допомоги на дітей одиноким матерям з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року та з 01 липня 2013 року по 30 листопада 2013 року у розмірі 291
грн 60 коп. щомісяця, з 01 грудня 2013 року по 10 квітня 2015 року - 309 грн 60 коп. щомісяця, з 11 квітня 2015 року по 30 квітня 2027 року - 385 грн 80 коп. щомісяця, та при народженні дитини - з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2017 року у розмірі 1 012 грн 50 коп. щомісяця.

Вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 квітня 2015 року ОСОБА_4 визнано винною за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено остаточне покарання у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі.

Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 серпня 2015 року № 358/5 та № 358/6 малолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв'язку з відбуванням їх матері ОСОБА_4 покарання в місцях позбавлення волі за вищевказаним вироком суду.

За правилами статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18-4 Закону виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Факту недобросовісності дій відповідачки судами не встановлено.

Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення із відповідача переплати допомоги на дітей узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 січня 2014 року № 6-151 цс 13.

Посилання УПСЗН на те, що відповідно до пункту 49 постанови № 1751 ОСОБА_4 зобов'язана була повідомити Управління про наявність вироку відносно неї, колегія відхиляє, оскільки вказаною нормою на осіб, яким виплачується допомога, покладено обов'язок повідомлення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу тощо), а згідно із п. 36 постанови 36 (у редакції станом на червень 2015 року) такий обов'язок покладено на орган опіки та піклування.

Інші доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень не впливають.

З огляду на викладене правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України,

ухвалив:

Поновити Управлінню праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району строк на касаційне оскарження рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В. І. Крат