Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.06.2018 року у справі №756/477/17

Ухвала

Іменем України

18 червня 2018 року

місто Київ

справа № 756/477/17

провадження № 61-35390ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" (далі - ТОВ "Експлуатаційна компанія") звернулося у січні 2017 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 39 550,78 грн, 3% річних в розмірі 273 грн, інфляційних витрат у розмірі 1 171,10 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року позов ТОВ "Експлуатаційна компанія" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 39 550,78 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом зменшення розміру суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача з 39 550,78 грн до 6 840,85
грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду апеляційної інстанції змінити та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1 762,00 грн.

Враховуючи, що положення статті 27 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 27 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року ухвалена у малозначній справі й не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний