Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 18.02.2021 року у справі №520/10191/17

Ухвала17 лютого 2021 рокум. Київсправа № 520/10191/17-цпровадження № 61-2326 ск 21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д.Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про стягнення грошових коштів,ВСТАНОВИВ:У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, з урахуванням уточнень, до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про стягнення коштів, як переплату боргу за послуги водопостачання та водовідведення,
за період: з січня 2008 року по серпень 2008 року у сумі 394 грн 19 коп., з вересня 2008 року по вересень 2014 року включно у сумі 465 грн 15 коп. ; з жовтня2014 року по травень 2015 року у сумі 252 грн 65 коп.Рішенням Київського районного суду від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.Постановою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року залишено без змін.10 лютого 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 15 лютого 2021 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Частиною
3 статті
3 ЦПК України передбачено, що провадженняу цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.Стаття
129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справахз ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі
ЦПК України.Відповідно до пункту
5 частини
6 статті
19 ЦПК України для цілей пункту
5 частини
6 статті
19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Згідно з частиною
4 статті
274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина
9 статті
19 ЦПК України).Статтею
7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі 2 270 грн.
Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.Предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру заявлена з підстав порушення відповідачем положень
Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 111 грн 99 коп., що станом на 01 січня 2021 року, не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.При цьому, згідно з частиною
4 статті
274 ЦПК України ця справане відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом.Відповідно до вимог пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляціюта касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують
на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішеньта застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірноюта обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.
Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргуна судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.Керуючись статтею
129 Конституції України, пунктом
1 частини
6 , частиною
9 статті
19, пунктом
2 частини
3 статті
389, пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України, Верховний СудУХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справіза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" про стягнення грошових коштів відмовити.Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.Судді: Б. І. Гулько
Г. В. КоломієцьД. Д. Луспеник