Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.01.2022 року у справі №466/939/17
Ухвала КЦС ВП від 29.04.2020 року у справі №466/939/17

Ухвала

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 466/939/17

провадження № 61-17968ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: ОСОБА_3, Брюховицька селищна рада, Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, скасування запису в поземельній книзі, витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що 09 лютого 2017 року акціонерне товариство "Укрзалізниця" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просило визнати недійсним договір купівлі - продажу предмета іпотеки, зареєстрований у реєстрі за № 1174 від 15 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. ; скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15 квітня 2016 року 17:20:17; скасувати запис в Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування; витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716 плошею 0,0773 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перетинається із смугою відведення Залізниці.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу предмета іпотеки, зареєстрований у реєстрі від 15 квітня 2016 року за № 1174 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29279838 від 15 квітня 2016 року 17:20:17.

Скасовано запис в Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 46101663300:08:001:1716, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Витребувано від ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 4undefined площею 0,0773 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перетинається із смугою відведення Залізниці.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року - без змін.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку касаційної скарги.

08 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року визнано неподаною та повернуто на підставі пункту 4 частини 4 статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки у касаційній скарзі не викладені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

30 листопада 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у вказаній справі у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк (десять днів з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків. ОСОБА_1 необхідно було навести інші підстави для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження цих судових рішень.

11 січня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслала заяву на усунення недоліків касаційної скарги, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року.

Заява мотивована тим, що повний текст оскарженої постанови складено 20 березня 2020 року під час запровадженого постановою Кабінету Міністрів України на усій території України карантинних обмежень. Оскаржені судові рішення набрали законної сили 07 серпня 2020 року. Вона не мала можливості оскаржити ці судові рішення з дотримання строку, оскільки з 19 липня 2020 року по 28 листопада 2020 року перебувала у місті Одесі, у зв'язку з хворобою матері "ракову пухлину хвоста підшлункової залози", що підтверджує медичним висновком лікаря-хірурга (повторне) від 27 червня 2020 року, захворюванням батьків на "Ковід-19", що підтверджує результатами медичних обстежень на ім'я ОСОБА_4 від 26 серпня 2020 року, ОСОБА_5 від 31 серпня 2020 року, результатами аналізів від 27 серпня 2020 року на ім'я батьків, останній результат аналізу датований 22 вересня 2020 року.

Вказує на те, що ці обставини змусили її перебувати до 28 листопада 2020 року у місті Одесі до закінчення медичних процедур матері та лікування на Ковід-19 обох батьків. Зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 29 квітня 2020 року не отримала, про її наявність дізналась з ЄДРСР 28 листопада 2020 року, через те, що не була повідомлена про наявність ухвали про усунення недоліків вперше поданої скарги, не усунула її недоліки.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз наданих пояснень на обґрунтування пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою свідчить про наявність підстав для поновлення строку. Тому строк на касаційне оскарження необхідно поновити.

Згідно із частиною 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

У частині 8 статті 394 ЦПК України вказано, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана в строк передбачений статтею 390 ЦПК України, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема в ній зазначено, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 3 частини 3 статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: ОСОБА_3, Брюховицька селищна рада, Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, скасування запису в поземельній книзі, витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

Витребувати із Шевченківського районного суду міста Львова цивільну справу № 466/939/17.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат