Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.04.2019 року у справі №333/6208/16

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 333/6208/16

провадження № 61-4968ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року всправі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби

м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Єрьоменко Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", Комунарський відділ державної виконавчої служби м.

Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_7, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Єрьоменко К. В. (далі - Комунарський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області) заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), Комунарський ВДВС м.

Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, ОСОБА_7, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Комунарському ВДВС м.

Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 50895257 з примусового виконання виконавчого листа № 333/7229/14-ц,

який виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя 04 квітня 2016 року,

про стягнення із заявника на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість у

розмірі 489 440,67 грн.

У своїй скарзі заявник посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 50895257 від 20 квітня 2016 року, яка винесена державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ЄрьоменкоК. В. є неправомірною, оскільки заявник не був повідомлений про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року, виконавче провадження № 50895257 та не отримував її, тим самим вона була позбавлена можливості добровільно виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк до 26 квітня 2016 року, внаслідок чого на заявника додатково був покладений обов'язок сплатити суми виконавчого збору у розмірі 48 944,06
грн, про що державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 квітня 2016 року. Наслідком вказаних вище дій стало винесення державним виконавцем 20 квітня 2016 року постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та винесення державним виконавцем 19 вересня 2016 року постанови про розшук майна боржника, а саме: автомобілів Opel Vektra, державний номер знак НОМЕР_1 та автомобіль АЗЛК, державний номер знак НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль Opel Vektra було вилучено у ОСОБА_7

Ураховуючи наведене, просила визнати дії неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Єрьоменко К. В.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконними дії державного виконавця Комунарського ВДВС

м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Єрьоменко К. В. щодо ненаправлення боржнику ОСОБА_4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року та початку проведення виконавчих дій у тому числі накладення арешту, стягнення виконавчого збору та оголошення розшуку майна боржника без пересвідчення про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником та без надання строку на добровільне виконання судового рішення боржником.

Визнано незаконною та скасовано постанови державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Єрьоменко К. В., а саме: про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року, номер за ЄДРВП 50895257, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 квітня 2016 року, номер за ЄДРВП 50895257, про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 квітня 2016 року, номер за ЄДРВП 50895257, про розшук майна боржника від 19 вересня 2016 року, номер за ЄДРВП 50895257.

Зобов'язано державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Єрьоменко К. В. направити скаржнику у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку постанову про відкриття виконавчого провадження та надати скаржнику строк на добровільне виконання рішення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про залишення скарги ОСОБА_4 без задоволення.

07 березня 2019 року представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник заявника просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду представником заявника отримано 22 лютого 2019 року, що підтверджується копією конверта Запорізького апеляційного суду.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Запорізьким апеляційним судом прийнято постанову 22 січня 2019 року, повний текст постанови складено 28 січня 2019 року, вручено заявнику 22 лютого

2019 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав

на 25 березня 2019 року.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи те, що скаргу подано 07 березня 2019 року тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України, а клопотання заявника про поновлення строку - задоволенню.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Статтею 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11, частини 7 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого суду, враховуючи те, що заявник не конкретизував у чому полягає порушення його прав з огляду на те, що протягом тривалого часу з дня коли вона дізналася про відкрите провадження, вона не вживала ніяких заходів для погашення заборгованості та не посилалася на те, що має змогу добровільно виконати судове рішення про стягнення боргу, або принаймні має такий намір, та врахувавши положення закону щодо обов'язку державного виконавця вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень дійшов правильного висновку про скасування ухвали.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду

від 22 січня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м.

Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Єрьоменко Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", Комунарський відділ державної виконавчої служби м.

Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_7, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська